Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 24 березня презентувала доповідь про поводження з військовополоненими і загальну ситуацію з правами людини в Україні. Відповідальність за продовження порушень голова місії Матильда Богнер поклала на “обидві сторони конфлікту”.

“Жорстокість і масштабний вплив на цивільне населення, які ми спостерігали протягом останнього року, триватимуть, якщо обидві сторони конфлікту не забезпечать повне дотримання міжнародного гуманітарного права”, – сказала вона, презентуючи доповідь.

За її словами, місія, зокрема, занепокоєна довільними стратами 25 російських і 15 українських військовополонених.

“Почну з російських військовослужбовців, які перебувають у полоні в Україні. Ми глибоко стурбовані зафіксованими нами довільними стратами до 25 російських військовополонених і осіб, які припинили участь у військових діях, що були вчинені ЗСУ. Часто це відбувалося одразу після захоплення в полон на полі бою. Хоча нам відомо, що органи влади України почали розслідування щодо п’яти випадків, що охоплює 22 жертви, ми не маємо даних про судові провадження щодо імовірних винуватців”, – заявила голова місії.

За її словами, майже половина з 229 російських військовополонених, з якими розмовляли члени місії, заявляли про катування чи жорстоке поводження з ними. “Більшість таких випадків ставалися на перших етапах затримання і допиту”, – сказала Богнер.

“Щодо поводження з українськими військовополоненими – ми також глибоко стурбовані свавільними стратами 15 українських військовополонених невдовзі після того, як вони були захоплені в полон російськими військами. ПВК “Вагнер” здійснило 11 із таких страт”, – сказала вона.

За даними ООН, більшість українських військовополонених, які потрапили в полон під час бою, перед інтернуванням зазнавали катування і жорстокого поводження.

“Військові РФ і співробітники ФСБ катували їх для отримання військової інформації, залякування, приниження і помсти, наголошується в доповіді… Катування включали побиття, тортури електричним струмом, у деяких випадках – нанесення вогнепальних або колотих ран. Поширеним явищем була імітація страти”, – зазначила Богнер.

За її словами, “умови тримання багатьох українських військових були шокуючими”, а доступ до медичної допомоги часто був недостатнім або його взагалі не було. У доповіді вказано, що п’ятеро українських військовополонених померли під час інтернування через брак медичної допомоги.

“Кількість задокументованих випадків катувань і жорстокого поводження під час інтернування, у пенітенціарних установах шокує, понад 84% людей зазнали такого поводження. Працівники цих установи піддавали цих полонених так званим “вітальним побиттям” після їх прибуття, регулярно били, катували електричним струмом під час перевірок у камерах або під час прогулянок територією установ”, – заявила Богнер.

Вона додала, що колишні українські військовополонені повідомили, що боялися щотижневих походів у душ, які неминуче завершувалися побиттям і приниженням, часто із сексуальним підтекстом.

“Коли порушення відбуваються, потрібно вживати необхідних заходів насамперед у лавах самої армії, а також через проведення повних та ефективних розслідувань, притягнення до відповідальності винних і тих, хто ними командує”, – підсумувала голова місії.