Про це пише на своїй стрінці у Facebook Святослав Волков, передають Патріоти України.

“Тисячі людей, які впізнають в обличчя бійців. Не фантастичних панфіловців – своїх, з району. Мені дитини дали для селфі, потім коробка рушила, і я бігав шукав матусю. Добре що вона на мене була в ФБ і ЖЖ підписана.

Заслужив я це?

Скандування багатотисячних “дякую” протягом годин. У мене плавилося серце.

Я цього ніколи не заслужу. Хіба що з гранатою під танк.

Я реально обламався після “говнокомандующего”, і думав – так пішло воно все нах*й. Кішка народила кошенят, нехай еб*ться як хочуть.

Але ніхто з семьдесятвсратих туди не прийшов. Прийшли наші люди.

Я йшов і розумів, що нація мене не зрадила. Це я в ній засумнівався.

Таня Ліберман бадойкамі на замовлення Зеленського трясла?

Легенди українського рок-н-ролу відмовлялися стати в стрій коробок. Вони стояли вздовж ходи і кричали “дякую”. Бійці тягли їх за руки в шеренги. Вони відмовлялися – ні, ми не воювали.

Це тільки ваш день. Сцена сьогодні тільки для вас. Ми – глядачі.

Це не Нація мене зрадила. Це я піддав її сумніву. Але я воскрес. І це не можна пояснити, це треба пережити.”