В операції були задіяні всі чотири Українські фронти

75 років тому, 24 грудня 1943 року, розпочалась найбільша воєнна операція на українських теренах у Другій світовій війні – Дніпровсько-Карпатська стратегічна наступальна операція. Вона стала однією з наймасштабніших битв у Другій світовій війні, вирізняючись залученими силами й засобами, просторовим розмахом і втратами.

Бойові дії тривали понад 100 діб, розгорнувшись на фронті 1400 км. В Дніпровсько-Карпатській битві були залучені чотири радянські фронти і дві групи армій Вермахту. Радянський Союз кинув у бій всі свої шість танкових армій. В результаті битви радянські війська вперше за весь час війнивийшли до кордонів СРСР.

Однак, ціна була дуже високою. Загальні втрати радянських військ стали найвищими серед усіх стратегічних операцій німецько-радянської війни.

Для реалізації військового плану Радянський Союз залучив війська 1-го, 2-го 3-го і 4-го Українських фронтів, які налічують понад 2 млн. чоловік, 31 тисяч гармат, близько 2,5 тисяч танків і літаків. З боку противника виступала група армій “Південь” у складі 4-х армій і частина сил групи армій “A”, включаючи 44-й окремий армійський корпус і 3-ю румунську армію. Німецько-румунські війська налічували близько 1,8 млн. Солдатів, потужність 2200 танків, 22 тисячі знарядь і 1500 літаків.

Одна з ключових баталій Дніпровсько-Карпатської операції – Корсунь-Шевченківська битва, яка завершилася оточенням великої групи німецьких військ. Радянська армія вийшла до Карпат і кордону з Румунією.

КОРСУНЬ: ПАСТКА ДЛЯ СОЛДАТІВ ВЕРМАХТУ

В Корсунь-Шевченківській битві брали участь Війська Першого Українського фронту. Під час цих подій під Корсунем (Черкаська область) потрапили в оточення від 60 до 80 тис. солдатів німецького вермахту. За час битви (з 24 січня по 17 лютого 1944 року) більшість оточених були або вбиті, або взяті в полон, а самі німці це побоїще назвали “українським Сталінградом”.

В цілому з боку окупантів в тих подіях брали участь 170 тис. осіб, а з радянської сторони – 255 тис. Найбільш запеклим епізодом Корсунь-Шевченківської наступальної операції стала битва на Бойковому полі – клаптику землі між селами Комарівка, Шендерівка і Хільки.

Там зібралося більше 30 тис. німців, які намагалися вирватися з оточення в ніч на 17 лютого. Навіть тих, хто хотів здатися і виходив з піднятими руками, кіннотники Донського кавалерійського корпусу не жаліли. Тому під Корсунем убитих солдатів вермахту нарахували набагато більше, ніж поранених.

Великі були втрати і у з’єднань Українського фронту. За оцінками істориків, кількість загиблих склала більше 24 тис. осіб, поранених – 56 тис.

Результатом наступу стало повний розгром південного крила німецького Східного фронту. Радянські війська вийшли на лінію державного кордону і створили передумови для перенесення бойових дій на територію Румунії. Були створені умови для звільнення всієї Центральної і Південно-Східної Європи.