Офіційний вступ Фінляндії відбувається на тлі іншої події. Вперше за кілька років у Брюсселі пройде засідання комісії Україна – НАТО. І вперше з 2017 року у ній візьме участь міністр закордонних справ. Як заявили в МЗС, Дмитро Кулеба проведе важливі переговори у контексті підготовки до саміту у Вільнюсі, обговорить нові постачання озброєнь та виробництво боєприпасів.

Зазначимо, до цього засідання комісії неодноразово блокувала Угорщина. Будапешт хоче добитися від України поступок у законах про мову та освіту, оскільки вважає, що вони порушують права угорської меншини.

Напередодні генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив, що міністри закордонних справ обговорять початок багаторічної програми для України. Щоб забезпечити її оборону та запобігти збройній агресії в майбутньому. За даними Bloomberg, може йтися про додаткові 500 млн євро на рік від союзників.

Щодо перспектив вступу України, то тут позиція альянсу не змінилася. За словами Столтенберга, зараз є консенсус у тому, що рано чи пізно вона приєднається до НАТО. Проте без перемоги у російсько-українській війні “у цьому не буде сенсу”.

“Першим та найневідкладнішим кроком для союзників Києва є підтримка та подальше посилення військової, летальної, нелетальної та економічної підтримки України”, – заявив він напередодні.

Американське видання Financial Times пише , що у Брюсселі також обговорять підвищення оперативної сумісності між українською армією та силами НАТО, а також прискорення переходу від радянських озброєнь до західних. Проте щодо євроатлантичної інтеграції Києва офіційних кроків не планується.

“Ця (українська, – ред.) заявка лежить на столі, і ми просто ігноруємо її. Членство не може бути не варіантом прямо зараз. Але ми можемо вжити конкретних дій, щоб показати, що ми віримо в це у довгостроковій перспективі”, – відзначив один із дипломатів.

Власне треба прийняти як належне, що до перемоги у війні не варто розраховувати на вступ до НАТО. Військово-політичний експерт групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко впевнений, що лише після цього наша країна може приєднатися до НАТО. До закінчення війни шансів немає, причому на його думку, мається на увазі повернення до кордонів станом на 1991 рік.

Політолог Володимир Фесенко зазначає, що фінський прецедент може стати дуже значущим для України. До цього Україна йшла традиційним шляхом, намагаючись отримати План дій щодо членства в НАТО. Тепер перехід на натовські стандарти може прискорити вступ, і Україна здатна скористатися досвідом Фінляндії.

“Але з високою ймовірністю не сьогодні, а тільки після закінчення війни. Поки війна триває, нам не будуть давати членства за будь-якою процедурою – за традиційною з перехідним періодом або прискореною шляхом. Тому що це означає набрання чинності ст. 5 про колективний захист, а в умовах війни – це надто ризиковано. Ми бачимо, що США та НАТО уникають прямого воєнного зіткнення з Росією. Тому в умовах війни – це неможливо”, – додав він.

На його думку, вікно можливостей для України з’явиться, навіть якщо результат війни буде відносно переможним. Тобто якщо не буде повного звільнення окупованих територій. Як варіант, НАТО могло б прийняти Україну, але без поширення ст. 5 на них. З одного боку, це стимулювало б Київ погодитись на якийсь проміжний варіант, а з іншого – дало б гарантії безпеки від вторгнення Росії надалі.

Але що справді може прискорити вступ України до НАТО, то це потенціал української армії, яка є однією з найбоєздатніших у світі і вже довела, що може стримати російську агресію. Хоча і тут потрібно залишатися реалістами – це не станеться автоматично, а деякі країни можуть блокувати процес, боячись прямого зіткнення з Росією. Тому вже зараз треба готувати тактику подолання можливих перешкод. У тому числі із залученням США та інших впливових союзників.