Тількu що nовідомили! Зеленський хоче призначuти на посаду Генпрокурора Лауру Ковеші! Так це та сама Лауру, яка пересаджала половину чиновників Румунії

Тількu що nовідомили! Зеленський хоче призначuти на посаду Генпрокурора Лауру Ковеші! Так це та сама Лауру, яка пересаджала половину чиновників Румунії

Максим Иванищев

Зеленский хочет пригласить на должность Генпрокурора экс-главу Национального антикоррупционного управления Румынии Лауру Ковеши!

Ту самую Лауру, которая пересажала половину чиновников Румынии.
Теперь страхи Петра Алексеевича становятся более чем понятными… (с)

Джерело

Чого українцям повчитись у «грози румунських корупціонерів» Лаури Ковеші?

Главу Національного антикорупційного управління (DNA) Лауру Ковеші звільнили указом президента Румунії

Головного антикорупційного прокурора Румунії Лауру Ковеші звільнили з посади указом президента країни Клауса Йоганніса. Він до останнього виступав проти цього рішення. Власне, як і значна частина румунів – Ковеші відома своєю принциповістю та резонансними справами проти перших осіб держави. Проте на звільненні наполягала партія Соціал-демократів, яка контролює уряд, а також міністр юстиції Румунії Тудорел Тоадер. Спільними зусиллями вони дотисли це питання. Результати роботи Ковеші часто ставили у приклад українським антикорупційним відомствам. Та це в усьому – хороший приклад?

Національний антикорупційний директорат (НАД) Румунії – дещо подібний за функціями до українського НАБУ – залишився без очільниці Лаури Ковеші. Це не стало сюрпризом – боротьба проти неї всередині країни велась давно.

Спершу міністр юстиції країни Тудорел Тоадер за підтримки впливової партії Соціал-демократів Румунії намагався законодавчими ініціативами обмежити повноваження НАД. Він активно критикував Ковеші, мовляв, вона спеціально береться за справи, які матимуть широкий розголос у медіа.

Проте Вища рада магістратури (установа, яка гарантує незалежність судової влади), а пізніше і президент Румунії Клаус Йоганніс виступили проти її звільнення.

Президент Румунії Клаус Йоганніс та екс-очільниця ДНА Лаура Ковеші, лютий 2017 року

Усе вирішилось наприкінці травня – більшість суддів Конституційного суду Румунії ухвалили рішення, яке зобов’язує президента країни звільнити Ковеші. Тоді румуни вийшли на масові протести з вимогою захистити її.

Та 9 липня президент звільнив її офіційно – за законом він не міг інакше.

У Румунії зараз немає політичної волі для здійснення правосуддя, тому блокуються не лише конкретні провадження, а й її робота, сказала Ковеші на прес-брифінгу після свого звільнення..

«Корупцію можна подолати. Цей епізод – не поразка. Політики діють рішуче, аби змінити кримінальне законодавство. І тим самим демонструють нам, що прагнуть захиститись від судового переслідування за минуле, сьогодення і майбутнє», – заявила вона

Результати роботи

Ковеші добре знають у Румунії. 2006-го вона стала наймолодшим в історії країни генеральним прокурором. У 2013 році – очолила Національний антикорупційний директорат. Її почали називати «грозою корупціонерів».

Уже за перші роки роботи Ковеші за ґрати потрапили брат екс-президента Мірчу Бесеску та голова Національного управління з боротьби з економічними злочинами та тероризмом Аліна Біка. Остання отримала 3,5 роки ув’язнення за перевищення службових повноважень і махінації з земельними ділянками.

Згодом були провадження проти мера Бухареста Соріна Опреску та чинного на той момент прем’єр-міністра Віктора Понти.

«За останні п’ять років в Румунії було понад 60 осіб з дуже високими посадами, які були відправлені до суду. Наприклад, один колишній прем’єр-міністр, одинадцять колишніх і нинішніх міністрів і понад сорок членів парламентів – депутати і сенатори», – говорила Ковеші в інтерв’ю агентству УНН.

Такі успіхи румуни пов’язують саме з принциповістю Лаури Ковеші, адже до того, як вона очолила директорат, він не демонстрував таких результатів. І це дуже заважало частині політикуму Румунії – проти неї розгорнули масовану кампанію, кажуть її симпатики.

Лаура Ковеші

​Ковеші та НАБУ

Лауру Ковеші часто ставили у приклад українським антикорупційним відомствам. Та чи працювали би її методи в Україні?

Експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Євген Крапивін разом з іншими фахівцями з України відвідував у червні Бухарест. Там знайомився, серед іншого, зі специфікою роботи Національного антикорупційного директорату.

НАБУ та НАД мають спільне і відмінне, каже він. З одного боку, українське бюро створювали саме за прикладом румунського директорату – як окремий орган, що займається виключно антикорупційними справами. З іншого боку, НАД є частиною прокуратури Румунії.

«НАД робить те, що у нас – НАБУ та САП. Ковеші – це як Ситник і Холодницький в одному флаконі. Але у них немає такої історії з протистоянням, тому НАД більш незалежний», – каже експерт.

Вдомство за керівництва Ковеші було дійсно результативним – десятки та сотні вироків проти топ-корупціонерів, тисячі проваджень, каже він.

«У них розгляд справ займає 2,5 роки. Це важливо, якщо згадати нашу НАБУ, він якого очікують швидких результатів», – каже Крапивін.

Та ситуація навколо НАД виглядає з Бухареста менш ідеалізовано, аніж її сприймають в Україні, говорить Крапивін.

Ковеші працювала, заручившись підтримкою президента – хоч йому і довелось її, зрештою, звільнити. Вони виступали як тандем.

«Проте румунські експерти звинувачують її, що на лаву підсудних сідають представники опозиційних до президента сил. Хоча серед найгучніших є наближені до президента люди, проте більшість усе ж проти нього. І тут не можна однозначно сказати, чи так виходить тому, що попередній, нині опозиційний режим, є більш корумпованим, чи це політичне переслідування», – каже український експерт.

Ковеші також звинувачують у тісній і не завжди прозорій співпраці зі спецслужбами. Зокрема, розповідає Крапивін, у використанні матеріалів негласної діяльності, отриманими поза процедурою

«НАД критикують також за слабкі доказові бази. Були випадки, коли такі заходили в суд, і він все ж виносив обвинувальний вирок. І це підриває довіру до НАД з боку професіоналів», – додає експерт.

Зрештою, на адресу Ковеші лунають закили щодо порушення статей 6, 8 Конвенції про захист прав людини Ради Європи.

Так чи інакше, українське НАБУ може зробити висновки з історії Ковеші: не заходити в політику та ретельно готувати доказові бази, вважає Крапивін.