Сьогодні в 62 автобусі на Печерську. Бойка бабуля, років 70. – Нє подскажитє сколько врємєні?
К̶і̶є̶в̶ ̶-̶ ̶р̶у̶с̶к̶а̶г̶а̶в̶а̶р̶я̶щ̶і̶й̶ ̶г̶о̶р̶а̶д̶
Сьогодні в 62 автобусі на Печерську. Бойка бабуля (ББ) років 70.
Повідомляє prefiksblog.co.ua
ББ: нє подскажитє сколько врємєні?
Я: Перша година.
ББ: Пєрша гадіна – ето что? По польскі?
Я: Ні. Це українською мовою.
ББ: ааа. ета на етой вашей мовє западенской. Ви с Івано-ФрАнковска, я так понімаю, что человеческого язика нє знаєте?
Я: Ще гірше. Я зі Львова. У нас там ваш чєлавєчєскій язик не почуєш, бо кажуть, що львів’яни переносять спеціальний вірус. На українців ніяк не впливає, а росіяни від нього МРУТЬ ЯК МУХИ!
в цей момент, для посилення ефекту, я кілька разів кашлянув в сторону бабулі. Бабуля бігом до водія. Кричить “астанавітє! мнє надо срочно вийті! срочно!!!” А я поруч стою, кашляю і кажу, що єдиний шанс тепер – це 2-3 дні лежати і НІКУДИ не виходити. Бо дуже висока ймовірність померти. Сподіваюсь, завтра на один ватний голос буде менше.