Останній часом спостерігається тенденція повернення до України її громадян, які шукали кращого життя на території суміжних держав, зокрема Російської Федерації.

Відомо, що нашим громадянам, які виїхали на заробітки до РФ, російські лобісти пропонують участь у «Програмі з надання сприяння переселенню в Російську Федерацію співвітчизників, які мешкають за кордоном».

Наріжними каменями програми є переселення в один з суб’єктів федерації (Північно-Кавказький, Сибірський, Далекосхідний, Уральський, Центральний та інші) з отриманням певної підйомної грошової суми. Дані населені пункти є віддаленими, депресивними, з нерозвиненою інфраструктурою, кризовими демографічними явищами, мають потребу в робочих місцях, тощо.

Інформація з пропагандою цієї Програми переселення поширюється російськими ЗМІ, які здійснюють інформаційну діяльність на шкоду національній безпеці України.

Українці, які повірили та потрапили під вплив російської пропагандистської машини, швидко розчаровуються у Програмі, в якій вони взяли участь. Тому що дані їм обіцянки не виконуються, натомість створюються умови, за яких неможливо забезпечити існуванні собі та своїй сім’ї.

На початковому етапі перебування на території РФ та наявності певної зацікавленості, учасники Програми отримують підйомні кошти, яких вистачає на скромне проживання протягом двох місяців. Через визначений проміжок часу їх схиляють до отримання російського громадянства шляхом штучного створення труднощів при працевлаштуванні у будь-якій сфері суспільного життя.

Російські паспорти видаються українцям органами Федеральної міграційної служби РФ (ФМС). При цьому, паспорти громадянина України не вилучаються, а робиться відмітка у міграційних документах. Після чого, власники подвійного громадянства одночасно мають правовий зв’язок з Україною та РФ.

Згодом люди стикаються з низкою проблем, які змушують їх повернутись до України, а саме: відсутність постійної, перш за все легальної, роботи (без офіційного оформлення у підрядних та інших організаціях; інколи безоплатна праця та відсутність можливостей для утримання своєї родини та себе); упереджене ставлення як до переселенців; відсутність поваги та захищеності з боку російських правоохоронців; низький рівень загальнолюдської культури та ін.

При поверненні на Батьківщину, під час проходження прикордонного контролю виявляються особи з подвійним громадянством. Серед зазначеної категорії є громадяни, які залишили Україну в 2014 році для уникнення проходження військової служби та захисту своєї держави від агресора, та інші які не бажали підтримати державу у тяжкий для України час.

Тому нашим громадянам слід замислитися та відповісти собі на одне запитання: чи варто залишати свою Батьківщину у важкий для неї момент історії, а натомість їхати до суміжних держав у пошуках  кращого життя? Бо у РФ та інших державах на українців ніхто не чекає. Більше того у РФ створений інформаційний фон на грунті ксенофобії, при якому громадянам України з одного боку декларуються умови асиміляції, а з іншого створюються несприятливі умови для побудови соціального благополуччя та стабільності для себе та членів своїх сімей.

З іншого боку, вказані чинники використовуються для т.зв. «легенд прикриття» істинної причини повернення людей до України. Також слід зазначити, що російське громадянство несе юридичні обов’язки по відношенню до РФ. Непоодинокі випадки, коли такі особи потрапляють у компрометуючі ситуації з подальшим вербуванням представниками іноспецслужб.

Не буде лишнім сказати, що під легендою «важкого життя за кордоном» до України в’їздять агенти іноспецслужб, з метою виконання завдань для нанесення шкоди національним інтересам України. Аналізуючи події останніх років творення української історії, ми маємо безліч фактів які це підтверджують.

Крім цього, вказана категорія осіб, після повернення додому звертається за допомогою до представників державних установ та органів місцевого самоврядування. Не виключається потрапляння зазначеної категорії осіб на роботу до цих органів.

Таким чином, реалізація боку російської сторони власної урядової політики спрямована на вишукування «співвітчизників», у т.ч. серед «трудових мігрантів», з подальшою видачею їм паспортів РФ та використання власників подвійного громадянства у вигідному руслі, на шкоду національній безпеці України. Така діяльність іноземної сторони є «повзучою експансією», та відомим явищем у світовій практиці, коли інша країна спочатку видає паспорти своєї держави, а потім захоплює територію іншої держави нібито для захисту прав «своїх громадян».

Тому підсумовуючи описане, потрібно зосередити увагу всім гілкам органів влади, перш за все правоохоронним, а також громадськості на необхідності виявлення описаних та інших можливих чинників, що загрожують Україні та її територіальній цілісності.