Тролі бувають різні: пригожинскі, сурковскі і інші. Це стає зрозуміло по різноманітним стратегіям і стилям поведінки, що відрізняється від «Ольгинських».

«Набігли раптом в коменти тролі. А у мене це рідкість, я ж на узліссі живу. Зазвичай ці натовпу проносяться з вигуками повз. (Причому, тролі якісь давні, вживають, наприклад, ЖЖ-шное слово «неполжівци», нині вже вийшло з ужитку. Пишуть довго. Нове – «Ольгинські» – покоління тролів пишуть дуже коротко, коменти в форматі твіттера зазвичай).

Пригожин стягнув на себе всю увагу і тепер все приписують «фабриці медіа». Але якщо взяти, наприклад, такий нікнейм Наталія Таганчікова, який працював спеціально «по освіченого класу», то я б вважав, що це діє інша «фабрика». Тому що там зовсім інша тактика: там людина приходить до тебе і пише, як би з позиції «інтересу», «діалогу», сам пише неймовірно докладно, згадує масу новітніх досліджень, – і створює такий досить безневинний «фон забалтиванія». Я бачив прямо наочно, як змінився автор у «Таганчікової» – інша людина сіла під нікнейм, але теж підтримує цю стилістику.

А Ольгинські пишуть в жанрі: «Собчак та ще марно ви їй довіряєте», «до речі в Німеччині теж не все в порядку». Ольгинські пишуть без всякого «рессентімента», тобто без присмаку «особистого патріотизму». А ось є старі, ще «присурковскі» троль-групи, вони вже мозоль натерли в боротьбі з «лібералами», у них такий впізнаваний «стиль Юденич/політонлайн»...

Загалом, я думаю, що п’ять фабрик приблизно на ринку цьому пасеться.