Для нас уже звичним є посипання доріг сіллю у зимовий період для протидії ожеледиці. Звісно, у більшості випадків сіль дуже чудово може впоратись із цією проблемою, але результат цього “порання”, нажаль, має свої пбічні ефекти і перш за все негативний вплив на навколишнє середовище.

Цієї зими тільки Київавтодор використовував на дорогах 35 тисяч тонн солі та 50 тисяч тонн піску, не враховуючи хімічних реагентів. Асоціація рибалок України б’є на сполох, перенасичені хімією весняні струмки знищують вітчизняні водойми.

Говорячи про шкоду реагентів, мова йде в першу чергу про екологію, а також зайву агресивність хімічних компонентів. Концентруючись на певній ділянці, реагент здатний проникати в грунт, і навіть грунтові води, значно погіршуючи їх стан.

Засолювання грунтів несе велику екологічну загрозу, що може привести до пригнічення і навіть загибелі рослин. Порушується природну рівновагу в природі.

Глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков вважає, що потрібно на законодавчому рівні порядок виготовлення і застосування реагентів. Сьогодні вони застосовуються хаотично.

«Їх розкидають і на проїжджій частині, і на доріжках дитячих майданчиків. Потрібно визначити, що хімію можна використовувати тільки на дорогах, а у дворах і на дитячих майданчиках сніг треба прибирати механічним шляхом, так само можна використовувати дрібний гравій, пісок, словом – підходити диференційовано.

Так само слід пам’ятати, що реагенти потрапляють з талим снігом у водойми міста, отруюючи їх дедалі  більше, через десять років там не буде плавати ні качки, ні риби. На газонах, куди потрапляють реагенти, погано росте або вже зовсім не росте трава», – нагадав Олександр Чистяков.

«Крім солі, в них ще багато інших хімічних домішок, і результати аналізів грунту, де використовувалися реагенти, показують значне перевищення по ртуті, кадмію, свинцю, хрому та інших токсичних металів.

Коли сніг тане, то води йдуть в наші водойми, суміш бруду і хімічної отрути виявляється в річках, звідки ми п’ємо воду, і в міській пилу, яким ми дихаємо протягом року», – стверджують в Національній Екологічній Раді України.

Боротьба з ожеледицею і посипання доріг сумішами, що містять сіль, привели до того, що українські водосховища по солоності вже прирівнюють до морських лиманів, говорять в прес-службі Асоціації рибалок України.

Пов’язано це з тим, що під час відлиги всі ці реагенти змиваються в Дніпро. У Каховському та Кременчуцькому водосховищах сьогодні не поодинокі випадки, коли зустрічаються мешканці солоної води морських лиманів: риба-голка і дрібні медузи.

За словами Олександра Чистякова, за всі роки Незалежності до вітчизняних водойм ставилися чисто споживацьки, а часом їх використання межувало зі злочином.

За його словами, Україні давно треба було розробити і прийняти нову Водну політику, визнавши прісну воду державним стратегічним ресурсом, і підходити до її охорони та використання тільки з такої позиції.