Верховна Рада затвердила введення в Україні воєнного стану на 30 днів. Він поширився на 10 областей, що розташовані вздовж кордону з Росією, зокрема на Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Луганську, Донецьку, Сумську, Харківську, Чернігівську та Вінницьку області.

Воєнний стан введено вперше за історію незалежної України. Не дивно, що українців лякає сам факт і те, як цей режим вплине на повсякденне життя. Експерти заявляють, що панікувати не варто, але у соцмережах можна прочитати повідомлення про вже пусті полиці з крупами у супермаркетах, як і поради панікерів заправити повний бак автомобіля пальним. Поцікавимося у експертів, чого справді варто очікувати українцям від воєнного стану і як зберегти спокій у надзвичайній ситуації.

 Національний банк заявляє : немає ризиків для безперебійної роботи банківського сектору у разі запровадження воєнного стану. Керівник Нацбанку повідомив, що ліквідність банківського сектору становить близько 75 млрд грн. «Це є достатнім для його належного і безперебійного функціонування», – цитує голову Нацбанку прес-служба НБУ. Цю тезу підтверджують і експерти.

Експерт нагадав, як українці піддалися паніці у лютому 2015 року, коли вартість долара досягла 40 грн навіть на міжбанківському ринку. «Тоді аналітики в один голос закликали не купувати валюту, бо курс нереальний. Але люди купували, а спекулянти на них наживались. І вже влітку 2015-го долар можна було купити за 22 грн», – додав експерт.

Що стосується продуктів харчування, ціни на продукти можуть підвищитись, правда, за умови, якщо українці почнуть масово закуповувати продукти першої необхідності: сіль, крупи, сірники тощо. Хоча зазвичай українці купують у великих кількостях певні продукти, коли є загроза підвищення цін на них. Або ж коли є ризик, що вони зникнуть з продажу: наприклад, у 2014 році в соцмережах поширили фейкові повідомлення про вибух на соляному підприємстві «Артемсіль» в Донецькій області. Як наслідок, у магазинах солі не стало, а якщо якась частина і залишилась на прилавках, то продавалась по завищеній ціні. Самі по собі активні воєнні дії не були причиною для українців бігти до супермаркетів і робити «стратегічні запаси». Зазвичай продукти закуповують пенсіонери та найбідніші верстви населення, тобто ті, кому треба зберегти хоч якусь купівельну спроможність. А це означає, що саме вони можуть стати вразливою мішенню для спекулянтів. Підсумовуючи сказане можна зробити висновок, що українцям немає потреби запасатися продуктами і купувати валюту, так як введення воєнного стану на вказаних вище територіях, ніяк не вплине на повсякденне життя простих українців.