З наближенням дати проведення Об’єднавчого Собору, на якому має бути проголошене створення Автокефальної православної церкви в Україні, затверджено її статут і обрано предстоятеля, активізувалися представники російського православ’я в нашій державі. Причому, якщо керівні особи церкви продовжують займати непримириму позицію, то “середня ланка” коливається і вичікує, чим усе завершиться, тобто чия візьме.

Ще 12 жовтня Вселенський Патріарх Варфоломій запросив до участі в соборі ієрархів УПЦ Київського Патріархату, УАПЦ і ієрархів УПЦ Московського Патріархату. Зокрема, відповідний лист отримав і предстоятель УПЦ МП Онуфрій. Більше того – останньому було повідомлено про його право претендувати на найвищий церковний пост як кандидатові нарівні з іншими.

Але реакція УПЦ МП виявилася дивною за формою, хоч і прогнозованою за суттю, та засвідчила до певної міри істеричне сприйняття подій довкола Томосу з боку верхівки цієї церкви. Онуфрій, який не встав, коли президент Порошенко зачитував у Верховній Раді імена Героїв України, зокрема й загиблих в АТО, “не встав” і перед Вселенським патріархом – “запечатав послання в конверт і без відповіді відправив назад автору”, повідомили в прес-службі “Союзу православних журналістів” (до речі, ця структура давно могла зацікавити СБУ).

Можливо, такою була реакція Онуфрія на рішення патріарха Варфоломія позбавити його титулу митрополита Київського після Об’єднавчого собору і обрання нового предстоятеля Української церкви. А саме про це, з-поміж іншого, йшлося в листі, оприлюдненому митрополитом УПЦ МП Олександром (Драбинком) на його сторінці у Фейсбук. На підставі вивчення фактів з історії церкви Вселенський патріарх дійшов висновку, що історична Київська митрополія має повернутися до юрисдикції Вселенського патріархату, а Онуфрій після створення в Україні канонічної церкви і обрання її предстоятеля більше не зможе називатися митрополитом Київським.

Однак дехто з кліриків УПЦ МП, хоч і поділяє позицію Онуфрія щодо Собору, та все ж займає осібну позицію. Так єпископ Сарненський і Поліський Анатолій звернувся безпосередньо до президента Росії Володимира Путіна, просить допомогти звільнити “воїнів-моряків, які стали заручниками події 25 листопада 2018 року”. Це звернення схоже на популістський крок. Результату, звісно, воно не принесе: до Путіна ще й не такі персони зверталися по звільнення Сенцова, Сущенка та інших заручників – і де результат? Зате частина віруючих заговорить: мовляв, Онуфрій жодної реакції щодо захоплених росіянами українських моряків так і не озвучив, а от Анатолій – молодець, справжній християнин, ще й патріот.

З іншого боку, таке звернення може бути покликане продемонструвати владі, що не всі клірики УПЦ МП мислять строго у кремлівській парадигмі. Що є і менш зашорені священики (а вони справді таки є). І, не виключено, ми побачимо якусь частину духовенства УПЦ Московського патріархату на Об’єднавчому Соборі. Попри заборони Онуфрія, про яку він вкотре нагадав на Синоді УПЦ МП.

З іншого боку, викристалізувалася і група “непримиренних”. До них належать, зокрема, керівництво Києво-Печерської та Почаївської лавр. Саме вони в останні дні використовують все нові й дедалі більш цинічні розробки кремлівської пропаганди. Так, намісник Свято-Успенської Почаївської лаври митрополит Володимир у оприлюдненому цього тижня відкритому листі до президента заявив, що Петро Порошенко був іподияконом (церковнослужителем без священного ступеня). В Адміністрації президента ці заяви спростували. “Петро Порошенко ніколи не був іподияконом УПЦ МП”, – зазначили на Банковій.

Очевидно, що група затятих опонентів української помісної церкви веде інформаційну кампанію на зрив Собору 15 грудня. Організатори відновлення української церкви на ці провокації не реагують. І від цього у Кремлі скаженіють ще більше.