За свою завзятість і фанатизм Вільям отримав прізвисько “Ослик”, так його і звали “Ослик” Шмідт.

Ця історія сталася на початку XX століття в США. Людина на ім’я Вільям Генрі Шмідт приїхав в пустелю Мохаве і зайнявся будівництвом тунелю.

Парадоксальність ситуації в тому, що тунель нікуди конкретно не вів. Робота почалася біля підніжжя гори. Тридцять вісім років Вільям наполегливо вгризався в тверду гірську породу, використовуючи кирку і неймовірну силу волі.

Чоловік економив на всьому, сорочку він “ремонтував” латками з мішковини, черевики зміцнював бляхою від консервних банок. Люди, цікавилися метою роботи Вільяма, отримували незмінну відповідь: “Це короткий шлях”. Можливо, він хотів скоротити обхідний шлях навколо гори? Хто зна.

У підсумку тунель вийшов трохи менше кілометра. Коли Шмідт вийшов з іншого боку гори, робота довжиною в тридцять вісім років була закінчена. Він відклав кирку і поїхав в інше місто і більше до свого тунелю не повертався.

Зараз до цього тунелю приїжджають туристи, щоб подивитися на справу всього життя впертого чоловіка. Пройти по тунелю, створеному за тридцять вісім років, можна менше, ніж за півгодини, а потім можна помилуватися панорамою краєвидів на долину.

А з іншого боку, хто б пам’ятав про цю людину, якби не його титанічна праця? Може, просто він хотів залишити своє ім’я в історії.