Чи доводилось вам коли-небудь зустрічати людей не подібних на інших, які не вписуються у звичні уявлення про здібності людини як такої?

Дивовижні ззібності деяких людей до телекінезу відомі ще з найдавніших часів. Однак власники фантастичного вміння зустрічалися і в недалекому минулому були вони і в Радянському Союзі.

Феномен жінки-екстрасенса

Ця історія починалася позитивно і повинна була принести жінці-екстрасенса заслужену славу, а науці і радянським людям – добрі плоди її діяльності. 

Але фінал незвичайної долі Нінель Кулагіної виявився не таким райдужним. Отже, в 60-х роках 20-го століття на всю країну стала відома на вигляд звичайна жінка, яка вражала навіть найіменитіших дослідників унікальним природним даром телекінезу: Нінель зосереджувалася і силою уявного впливу пересувала і тримала нерухомо в повітрі предмети різної величини.

Взимку 1964-го року володарка фантастичних можливостей біополя вперше наочно показала вченим, на що вона здатна, під час ленінградського офіційного заходу – конференції провідних психологів, іменитих психіатрів і невропатологів союзу.

Вражаюче, але вона могла зосередитися і залишити на людській шкірі справжній термічний опік, одним лише поглядом дуже швидко засвічувала фотоплівки, впливала на роботу різної техніки і приладів.

Впливаючи потоками психічної енергії, вона творила справжні чудеса – змінювала склад рідини, тільки глянувши на неї, уповільнювала і зовсім зупиняла серцеву діяльність піддослідної жаби, керувала електромагнітними коливаннями.

Як тільки Нінель погодилася на співпрацю з провідними фахівцями, вона взяла участь в наукових експериментах, які проводили в секретних лабораторіях країни. Всі результати роботи фіксувалися і були відображені в документах. Про те, що дослідження проводяться об’єктивно, ні у кого не викликало сумнівів.

Справа відомої «шахрайки»

Незабаром все змінилося, можливо, Кулагиною зацікавилися служби державної безпеки. Або ж героїня цієї історії не захотіла піти на якийсь договір з ними.

Як би там не було, відразу її звинуватили в кримінально карному злочині, яке до її здібностей не мало відношення: нібито шанована радянськими академіками займалася обманом простих громадян, пропонувала своє заступництво для тих, хто хотів обзавестися дефіцитними меблями в обхід величезних черг. Звичайно, за відповідну винагороду, яку Кулагіна нібито вимагала з підопічних.

На жінку-екстрасенса завели кримінальну справу, винесли вирок і відправили злісну «шахрайку» в місця позбавлення волі.

Після того, як Кулагіна вийшла на свободу, в суспільстві піднялася хвиля обурення на адресу «відьми і ошуканки». Нещасну безжально травили, звинувачуючи в обмані наукових світил і всього радянського народу.

Наукового спростування або довдення ніхтио так і не спромігся зробити. Нінель кулагіну таі зацькували, тавруваши ярликом “шарлатанка” буцімно ніяких об’єктивних результатів і бути не могло, оскільки інтриганка використовувала фокуси і ретельно заховані підручні засоби, щоб приводити в рух предмети.