Офіс президента України Володимира Зеленського подав у Раду законопроект про конфіскацію активів, які отримані незаконним шляхом.

Зміни хочуть внести до Цивільного кодексу. Таким чином, в законі з’явиться підстава для того, щоб забирати активи, отримані завдяки корупції і махінацій з бюджетом.

Повідомляє newsname.info

Як і хто може позбутися майна після прийняття нового закону. розповідає OBOZREVATEL

• МВФ вимагає прийняти закон, який запровадить відповідальність за незаконне збагачення;
• президент Зеленський зареєстрував законопроект про конфіскацію майна окремих чиновників;
• враховувати будуть не всі активи, а під відповідальність потраплять ті, у кого значно розходяться доходи і суми покупок;
• документ торкнеться тільки чиновників, а запрацює тільки за умови автоматичної перевірки декларацій.

У кого можуть забрати майно і гроші?

Конфіскація може  торкнутися виключно чиновників  (як місцевого, так і державного рівнів). Звичайний найнятий працівник, бізнесмен, пенсіонер або безробітний може спати спокійно.

Але і для чиновників також є свої обмеження. Щоб потрапити під статтю, потрібно мати рахунок в банку, машину, нерухомість, коштовності на суму, яка значно перевищує офіційний дохід.

Достатньою для притягнення до відповідальності вважається  різниця в 500 прожиткових мінімумів для працездатних. На даний момент це 1 млн 35 тис. Грн.

«Під доходом особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід розуміти всі види доходів, отриманих (нарахованих) з дотриманням вимог і обмежень, встановлених Законом України« Про запобігання корупції », – йдеться в документі.

Наприклад, якщо всіх доходи чиновника – 3 млн грн, при цьому він придбав майно на суму в 5 млн грн, його можуть притягнути до відповідальності. Тоді за рішенням суду частина активів (гроші, нерухомість, машини) можуть забрати в рахунок державного бюджету. Ще одне важливе обмеження: закон торкнеться тільки тих активів, які були придбані не раніше трьох років тому.

Хто буде приймати рішення про конфіскацію?

Поскаржитись на потенційних корупціонерів може Національне антикорупційне бюро (НАБУ), але попередньо такий крок потрібно узгодити зі Спеціалізованою антикорупційної прокуратурою (САП).

Якщо ж заяву збираються подавати проти правоохоронців із зазначених органів, то поскаржитися на них може Генпрокуратура. Рішення про те, чи винен чиновник чи ні, може винести Вищий антикорупційний суд.

Він повинен вислухати обидві сторони і прийняти рішення, чиї аргументи були більш переконливі. НАБУ має довести, що у чиновника не було можливості придбати за свій офіційний задекларований дохід, наприклад, особняк за мільйони гривень.

Тоді, керуючись новою статтею в Цивільному кодексі, суд може конфіскувати майно в рахунок держави. Така конфіскація не звільняє від кримінальної відповідальності за хабарництво.

Навіщо розробили законопроект?

Закон про відповідальність за незаконне збагачення – одне з ключових вимог МВФ. Минулий закон, який вводив зазначену статтю в дію, скасував Конституційний суд. Там порахували, що порушене одне з основних прав українців – презумпція невинуватості. Мовляв, документ прописали таким чином, що обвинувачений повинен доводити свою невинність, а не прокурори зворотне.

У законопроекті за авторством президента йдеться, що подібна практика існує в Великобританії, США, Австралії, Канаді, Албанії, Грузії, Італії, Ізраїлі, Ліхтенштейні, Словенії, Швейцарії та ще цілий ряд країн.

З огляду на, що пропрезидентська партія отримала більшість в Раді, а прийняття закону – вимоги для отримання наступного кредитного траншу, ймовірність, що проект таки стане законом, вкрай висока.

Як будуть шукати порушників

В українських ЗМІ, в тому числі і на сторінках  OBOZREVATEL , вийшли сотні матеріалів про величезні станах можновладців. Працюючи все життя на держслужбі, чиновники та їхні родини змогли обзавестися ділянками землі, квартирами в елітних районах, машинами і при цьому накопичити сотні тисяч доларів наявних заощаджень.

Щоб перевірити всіх, досить запустити автоматичну систему перевірки декларацій, які чиновники подають до Національного агентства щодо запобігання корупції (НАПКА). Якщо програма буде виявляти декларації з можливими порушеннями (наприклад, якщо сума доходів значно нижче, ніж активи чиновника), після члени агентства зможуть «вручну» перевірити тільки підозрілі документи.