Цього літа Росія почала буріння свердловин під дном Азовського моря. Однак, всупереч переконанню навколишніх, цей процес необхідний для реалізації політичних цілей Кремля.

Зусилля по спробах знайти придатну для використання воду під Азовським морем не мають нічого спільного з допомогою Криму – насправді вони можуть закінчитися тим, що нічого не зроблять для кримчан. Швидше, ця ініціатива спрямована на просування геополітичних претензій Кремля як на Азовське море, так і на сам Крим, а також на сприяння міжнародному визнанню його вимог про те, щоб Україна відновила подачу води через Північнокримський канал. А в самому крайньому випадку, можливо, закласти основу для ймовірного наступу російських військ на південний схід України з метою отримання контролю над каналом.

Кремлівська влада применшує значення кризи, засуджуючи Україну за те, що вона не забезпечує водою кримчан.

Як показали перші проби, прісна вода дійсно існує під Азовським морем, але вона занадто мінералізована і абсолютно не придатна для вживання. І хоча це далеко не єдиний запропонований спосіб “вирішити” проблему нестачі води на півострові, проте саме він був засуджений деякими російськими експертами, як “найбільш ідіотський”.

Буріння більш глибоких свердловин в самому Криму, спорудження водоочисних станцій, які повинні опріснювати воду з Чорного моря, продовження трубопроводу з російської Кубані на Північний Кавказ через Керченську протоку. І хоча, кожен з цих варіантів більш практичний, ніж план буріння в Азовському морі, жоден з них не розглядається як альтернатива через свою відносну дорожнечу для Кремля.

Отже, є всі підстави вважати, що бурити дно продовжать далі, навіть якщо це не вирішить проблему з водою на півострові. Проєкт не має нічого спільного з допомогою кримчанам в подоланні труднощів. Буріння азовського дна – це чергова ідея, яка тільки погіршить становище жителів Криму, давши їм помилкові надії і яка, як і інші подібні проєкти, ніколи не буде реалізована. Більш того, ця ситуація, ймовірно, стане для Росії ще одним приводом для ще більшого тиску на Україну.

Буріння свердловин в Азовському морі послужить підтвердженням заяв Кремля в умах деяких про те, що ця водойма є “російським озером”, а не міжнародним водним шляхом, незважаючи на наявність там кількох великих українських портів. Крім того, це дозволить Кремлю підняти питання про проблему з водою таким чином, щоб це було політично вигідно для Росії. Прагнення Путіна – змусити Україну піти на поступки, не визнаючи очевидного факту: нестача води в Криму виникла тільки через російську окупацію, ще раз підкреслюючи, що півострів є природною частиною України, а не Росії.
На думку західних експертів, з приходом нового формату «С5 + 1» ЦА перетворюється на регіон сталого розвитку та добросусідства.