Завдали державі збитків на мільярди, але досі живуть на свободі, у достатку та у розкоші

На кричущу несправедливість на сторінці у Facebook зверну увагу юрист, блогер Михайло Шнайдер.

“Красти це злочин. Багато красти це бізнес. Грабувати весь народ це вже політика”. У Дергачівський відділ поліції звернулися працівники служби охорони супермаркету, які затримали 64-річну жінку. Пенсіонерка намагалася винести з магазину пару вовняних колготок, упаковку гумок для волосся, календар, мило і кілька пакетів для продуктів. Сума збитку склала 180 гривень. Слідчим відкрито кримінальне провадження. Літній жінці загрожує три роки позбавлення волі. Тільки вдумайтеся в це. За шматок мила і колготки – три роки в’язниці. Це не вкладається у мене в голові”, – скаржиться Шнайдер.

Він нагадує: десятки людей, наближених до вищих чинів влади, завдали державі збитків на мільярди, але досі живуть на свободі, у достатку та у розкоші.

“А нещасних і доведених до відчаю дюдей, які вкрали якусь дрібницю, судять і садять”, – підсумував Шнайдер.

Згідно закону, найбільш суттєва проблема відповідальності за крадіжку в магазині криється у вартості майна, яке викрала чи намагалась викрасти особа.

Існує як адміністративна відповідальність за крадіжку (ст. 51 КУпАП) так і кримінальна (ст. 185 КК України), і вся різниця між ними полягає у сумі збитку, який було заподіяно потерпілій стороні, тобто, у вартості викраденого майна.

Іншими словами, існує “мінімальна межа”, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку. Викрадення майна на суму нижче цієї мінімальної межі виключає наявність в діях особи такого злочину як крадіжка (хоча за своєю суттю, це вона і є).

Одночасно, така особа (яка викрала майно на суму, якої “недостатньо” для притягнення до кримінальної відповідальності), повинна бути притягнута до адміністративної відповідальності