Чи накинуть зашморг на свободу слова в Україні?
У разі ухвалення Верховною Радою законопроєкту “Про медіа” у людей, які працюють публічно, у журналістів і редакцій ЗМІ обов’язково виникнуть проблеми, заявила в коментарі виданню “ГОРДОН” телеведуча і генеральна продюсерка телеканала ZIK Наташа Влащенко.
Законопроєкт “Про медіа”, співавтором якого є нардеп від “Слуги народу” Олександр Ткаченко, і проєкт закону про дезінформацію, презентований главою Мінкульту Володимиром Бородянським, об’єднує одне – вони хочуть накинути зашморг на вільну журналістику в Україні. Таку думку в коментарі виданню “ГОРДОН” висловила телеведуча і генеральна продюсерка телеканала ZIK Наташа Влащенко.
“Законопроєкт “Про медіа” та проєкт закону про дезінформацію різні, але у мене до них обох негативне ставлення. Їх об’єднує одне – вони хочуть накинути зашморг на вільну журналістику, на блогерів і людей, які ведуть Telegram-канали. Найбільше це турбує тих, хто придумав ці законопроєкти. Бородянський, здається, так нічого і не зрозумів. Він каже, що нам маніпуляція і дезінформація не потрібна. І тих, хто цим буде займатися, покарають. У нього запитують: мовляв, а як же “Битва екстрасенсів” та інші маніпулятивні шоу на телеканалі, яким ви керували? Хіба це не маніпуляція? Він відповідає, що ні. Це означає, що своїм буде дозволено все, а чужим – закон. Те саме стосується і законопроєкту “Про медіа”. У людей, які працюють публічно, у редакціях обов’язково будуть проблеми”, – зазначила Влащенко.
Вона підкреслила, що західні організації виступають проти законопроєкту про дезінформацію, водночас проти проєкту закону “Про медіа” вони не протестують.
“Я постійно запитую у нардепів, чому вони так і не презентували нам гуманітарної платформи розвитку країни? П’ять місяців достатньо, щоб ми побачили, яке культурне та інформаційне поле ви збираєтеся створювати. Які буде надано можливості для розвитку нових інформаційних платформ? Що ми робимо для того, щоб у нас виникла кіноіндустрія, а не 10 фільмів на рік? Тощо. Немає жодної “дорожньої карти”. Є лише два ці законопроєкти для журналістів. Ви там, хлопці, не нахабнійте! І я вважаю, що це дуже серйозно. Якби такого завдання не було, Бородянський і Ткаченко не вносили б цих ініціатив. Водночас проти законопроєкту про дезінформацію виступають західні грантові організації, а от проти проєкту закону “Про медіа” – вони не протестують”, – резюмувала Влащенко.
8 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав указ “Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави”, яким доручив Кабінету Міністрів України розробити законопроєкти стосовно врегулювання діяльності медіа в Україні, зокрема передбачивши “положення щодо вимог та стандартів новин”, механізмів запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, а також заборону фізичним і юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні.
Законопроєкт №2693 “Про медіа” авторства нардепів від “Слуги народу” (серед них – Олександр Ткаченко) вже внесено у Верховну Раду, і його зараз обговорює громадськість. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації.
Згідно з проєктом порядку денного Ради, його мають розглянути у період з 18-го до 21 лютого.
5 лютого парламентський комітет із питань свободи слова рекомендував ухвалити законопроєкт “Про медіа” в першому читанні.
На думку експертки Інституту масової інформації Оксани Романюк, якщо законопроєкт “Про медіа” проголосують у нинішньому вигляді, відбудеться “консервація олігархату в медіасфері, не буде жодних якісних змін”.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко вважає, що з ухваленням цього законопроєкту Національна рада з питань телебачення і радіомовлення матиме виняткові повноваження заборонити будь-яке ЗМІ або блогера.
Голова правління Національної асоціації українських медіа Тетяна Котюжинська не відкидає, що в разі набуття чинності закону “Про медіа” в Україні виживуть тільки олігархічні ЗМІ.
Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, глава Мінкульту Володимир Бородянський оприлюднив 17 січня.
Згідно з проєктом цього закону, відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначатиме Кабінет Міністрів.