Уявіть собі вибори, коли опоненти поливають одне одного брудом. “Та що тут уявляти! …Це звичайне явище!”, – скажете ви.

А тепер уявіть, що хтось із політиків пропонує політсилам підписання меморандуму про чесні вибори і про невикористання “брудних” технологій. Погодьтесь дане явище важко вписується в політичні реалії України. Але такий факт мав місце, і звісно, що всі присутні і не останні по своїй вазі представники партій акуратно “відморозились” від такої пропозиції.

Нещодавно про своє існування заявила політична сила із назвою “Платформа громад”. Сталося це в Івано-Франківській області. Будучи заснованою на базі робочої групи з питань децентралізації, вона є середовищем суто практичного конструктиву, грунтом, на якому абсолютно не приживаться ні політиканти, ні попоулісти.

У платформи громад прості критерії для тих, хто хоче приєднатись до команди. Це високий показник морально-етичних якостей, наявність потрібного досвіду і виключно проукраїнська позиція.

Тут сповідують принцип відмови від політичних ярликів та високо цінують здатність людей включатись в роботу на благо людей. Тут немає популістичних заяв, що хтось готовий жертвувати собою заради громади, бо визнається, що благо громади є тим у що варто інвестувати себе самого.

І будучи створеною в кінці минулого року сьогодні ця політична сила створила одну із найпотужніших і дієвих команд. Це, звісно, не може не турбувати інших гравців на електоральному полі, а особливо пере виборами. Проте проблема виявилась більш глибокою ніж усі думали, оскільки Платформа громад створює прецидент нової політичної реальності. Будучи унікальним явищем уже сама по собі, відмова від заполітизованості на противагу роботі у практичній площині відкриває людям очі на справжню дійсність і провокує істеричні настрої в середовищах інших політичних патрій.

Побутує думка, що всі українські революції зароджувались в серці Галичини. І як вперто показує дійсність такий підхід до наведення ладу в країні, нажаль, є не найефективнішим. Схоже на те, що уже в близькому майбтньому ми можемо побачити фундаментально нові перетворення в українській політиці, якщо те, що відбувається на Прикарпатті коментують навіть на центральних олігархічних каналах, поливаючи безбожно брудом цю ініціативу.

Яскравим фактом була істерична заява Княжницького на одному із центральних каналів, що нібито Платформа громад є олігархічним проктом у списках якого заявлені лісники, що були затримані за спробу дачі хабаря предстванику поліції. Так факт затримання лісників був на Прикарпатті, звісно це ганебне явище, але яким боком воно має відношення до Платформи громад це загадка. І сміх і гріх, як же він цим ротом потім їсть?

Як з’ясувалось все це абсолютно надумані твердження, про основну мету якого, ми можемо лише здогадуватись, судчи із мемів, які “гуляють” просторами соцмереж.

Як би там не було, і виправдає нова політична ініціатива Прикарпаття наші сподівання чи ні, проте очевидним є той факт, що політичну дійсність необхідно змінювати, у суспільстві є чіткий запит на зміну парадигми політичної культури, тай зрештою політичної свідомості вцілому. Далі так тривати не може.