Військовий експерт розбирає на атоми нову стратегію окупантів та робить реалістичний прогноз.

Авторитетний азербайджанський військовий експерт Агіл Рустамзаде впевнений, що через тиждень армія окупанта почне активні бойові дії, і додає: Україна тепер буде стороною, що наступає.

З приходом квітня російська війна в Україні зазнає змін, як у кількісному, так і якісному вимірі. За її динамікою пильно стежить Агіл Рустамзаде, азербайджанський військовий експерт та бойовий офіцер із 30-річним досвідом армійської служби. Про те, якою буде новий етап боротьби України за свою свободу та територіальну цілісність, він докладно розповідає виданню «Новий час» .

– Настає новий етап війни. Росія сіла за стіл переговорів і одночасно проводить перегрупування своїх сил в Україні, не припиняючи військової агресії. Яким буде цей етап війни для України та української армії?

— Війна в Україні переходить у третю фазу. Росія справді виводить частину військ із північної операційної зони. У яких масштабах вона планує їх виводити, у нас немає даних, але процес йде. Ми спостерігаємо, що війська виводяться у напрямку на схід від Харкова, щоб ударити зверху в зоні ООС — це свідчить про повне переформатування операції. Російська армія спробує атакувати у двох напрямах великими силами, тобто, повна зміна тактики та дій.

На цьому етапі Україні загрожує симетрична війна. До цього стратегія була асиметричною, українська армія могла берегти сили та людей, зараз так працювати вже не вдасться. Росія, швидше за все, намагатиметься виводити українську армію з міст з метою атаки лоб в лоб. Також російська армія спробує скористатися своєю вогневою перевагою, вона має більше засобів вогневого враження і важкого озброєння.

Це досить серйозний виклик для української армії, є всі ознаки того, що ми побачимо велику наступальну операцію, а якщо противник має вогневу перевагу, то українська армія може серйозно постраждати, якщо не буде вжито заходів оборонного характеру. Щоб ефективно воювати, українській армії доведеться вести маневрену оборону, уникати контактних атак, уникати вогневого враження від супротивника.

— За якими напрямками на сході країни ймовірність масштабної наступальної операції є найбільшою?

— По лінії Харків-Маріуполь на схід від Харкова. У напрямку українських сил ООС буде завдано удару переважаючими силами і, швидше за все, кілька ударів будуть з боку так званих ЛНР і ДНР.

— Які озброєння та резерви сьогодні мають Росія та Україна, наскільки можна порівняти ці резерви?

— За кількістю солдатів українська армія має чисельну перевагу, бо в Україні була мобілізація, і українці змогли створити сили територіальної оборони, що воюють разом із армією. Зараз українська армія складається не менше ніж 400 тис. стволів, російська армія воює угрупуванням у 200-220 тис. Проте на боці Росії більше військової техніки, більше артилерії та систем реактивного залпового вогню. Вона має перевагу у вогневому ураженні до 100 км. Як ми бачимо, українська армія обгрунтовано береже своїх людей та економить свої боєприпаси.

Українській армії найближчим часом доведеться вести оборонну операцію, і питання зброї зараз особливо актуальне, вона потрібна як для наступальних, так і для оборонних операцій. Україні терміново потрібні системи, які дозволяють на відстані від 5 км до 80-90 км знищувати супротивника і, бажано, щоб ці системи були високоточними. Що я маю на увазі — це українські артилерійські снаряди та боєприпаси, ракетні системи залпового вогню, а друге — це системи озброєння західного виробництва. Це і ракетні системи, і артилерійські системи, а також дрони-камікадзе. Останні у цій війні будуть дуже ефективні, особливо їх протитанкові варіанти. З їхньою допомогою можна знищувати вогневі засоби противника, парирувати кількісний склад далекобійних систем противника і завдавати йому зустрічного удару.

— Багато експертів стверджують, що на третьому етапі війна в Україні може перейти у формат довгої війни. Чи є в України якесь вікно можливостей у тому числі для отримання техніки від західних наших партнерів, щоб цього не сталося?

— Я вважаю, що більшість поставок західного озброєння в Україну сьогодні проходять повз наші очі та вуха. Це вікно можливостей сьогодні є. Англійці вже заявляють, що передаватимуть Україні самохідні артилерійські установки, це у нинішній війні дуже потрібна для України та дуже якісна зброя. Якщо встигнуть протягом десяти днів ці установки передати, а Україна якісно ними скористатися буде добре. Я думаю, все ж таки ці поставки спізнюються тижнів на три.

— Чи погоджуєтесь ви з тим, що російська війна в Україні буде довгограючою? Як виглядатиме сцена війни, якщо війна затягнеться?

— У тому чи іншому вигляді російсько-український конфлікт триває з 2014 року, і ця війна завжди має перспективу перерости в затяжну війну. Ми це вже вісім років спостерігаємо на сході країни, навіть у разі укладання мирних договорів там неспокійно. Все змінити може лише військово-політична перемога України. У якому саме стані чи вигляді війна продовжиться, буде зрозуміло лише після третього етапу, виходячи з темпів та глибини наступу російської армії. Прогнозувати зараз складно, бо українській армії доведеться мати справу з дуже великим та потужним російським кулаком. Як його зможе парирувати українська армія, прогнозувати важко.

— Ви говорите про російське угруповання в 220 тис. солдатів, що його росіяни змогли заповнити?

— Вони починали з 200 тис., у процесі доповнювали резервами, які становили не менше 100 тис. Але це все угруповання, яке враховує контингент невизнаних республік та Криму, майже всі вони вже задіяні у наземній операції. Із цього угруповання у тому чи іншому вигляді — полонені, убиті чи поранені, вони, за моїми підрахунками, втратили 80 тис. людей. Саме тому їм таке важливе перегрупування з південної операційної зони, по лінії Херсона навряд чи російські військові кудись відходитимуть. Швидше за все, на третьому етапі війни буде задіяно не більше 150 тис. осіб для вибивання української армії із зони ООС.

— Які ще людські резерви може мобілізувати Росія всередині країни та за її межами?

— Про це не писали ЗМІ, але про це надходить різна інформація, зокрема, із соціальних мереж: у Росії починають закликати добровольців. Це зазвичай люди у віці, з військовим досвідом. З таких добровольців протягом трьох-чотирьох тижнів можна сформувати резерв від 50 тис. до 100 тис., ми також знаємо, що Росія має підрозділ, схожий на українську територіальну оборону — Барс. Також ми знаємо, що вони зараз демобілізуватимуть призовників і оголошуватимуть новий призов. Я думаю, вони спокійно можуть відправити в Україну до 100 тис. осіб, але для цього потрібно два тижні-місяць, а ось бойові дії мабуть почнуться за тиждень, максимум — десять днів.

— Ще одна проблемна для української оборони ділянка війни — це небо. Чи має Україна можливість переломити ситуацію в небі?

— У вас сьогодні є лише стингери і дуже порідлілі за дні війни ППО, до них можуть бути додані якісь системи залпового вогню, підвезені боєприпаси, але сьогодні небо над Україною не належить ні Україні, ні Росії. Я вважаю, що небо буде таким довгим часом. Ні російська армія не має можливості завдавати ударів здалеку, не заходячи в зону дії зенітно-ракетних комплексів, ні Україна не має можливості застосовувати важкі системи протиповітряної оборони та стаціонарні зенітно-ракетні системи у зоні бойових дій та у зоні ООС.

Не припиняться і бомбардування мирних міст. Росія неприємно здивувала, у них виявилася величезна кількість крилатих і балістичних ракет і, як ми бачимо тенденцію останніх десяти днів, обстріл з кожним днем ​​збільшується

— Були розмови про те, що для війни з Україною Росія також має намір перекидати контингент, розміщений на Кавказі. Ми бачили, що Азербайджан намагався зміцнити свої позиції у Нагірному Карабаху. Як сьогодні виглядає ситуація на Кавказі?

— У Нагірному Карабаху російський «миротворчий» контингент у лапках «миротворчий» продовжує нести свою службу. З його особового складу на територію Росії перекидання не спостерігалося. Однак у Вірменії є 102 російська база і, за деякими відомостями, близько 2-3 тис. осіб були виведені з території цієї бази на територію Росії. А щодо дій Азербайджану в Нагірному Карабаху, то там зараз перебуває близько 3-5 тис. озброєних сепаратистів, які влаштовують позиції та обстрілюють наші війська та наших цивільних осіб на територіях, які ми намагаємось освоїти. Щодо останнього інциденту, коли ми взяли під контроль стратегічну гору Фаррух, звідки й вели обстріл, це локальний інцидент, а не нові військові дії.

— До чого готуватися Україні та українцям у наступні два тижні війни?

— Треба бути сильними та єдиними духом. Росія почала війну на виснаження, вона знищуватиме вашу інфраструктуру по всій території України, і Україні треба готуватися до важких запеклих боїв на південному сході та сході країни. Тепер ви будете наступаючою стороною, а вона завжди втрачає більше, ніж та, що обороняється, ну і треба враховувати нюанс, що поки що українській армії все ще не вистачає зброї. На вас чекають непрості дні, але важливо пам’ятати, що це не лише війна заліза, але головним чином війна людського духу. Ви на своїй землі, ви мотивовані захищатися, російська армія демотивована та воювати особливо не хоче. Я вірю, що зрештою перемога буде за вами.