Марія Вайт шість років тому переїхала до Ірландського Дубліна. Вийшла заміж за місцевого чоловіка.

“Ірландці дуже відрізняються від наших чоловіків. Вони не люблять гіперопіки і дуже консервативні. Для чоловіка нормально на свята поїхати до своєї мами. При цьому ірландки їдуть до своїх батьків і то для них не проблема. Святим є футбол, друзі, гольф і пінта в четвер це те, що чоловік не проміняє в жодному разі. Шлях до ірландця точно не лежить через його шлунок, а через повагу до його особистого простору. Сімейні свята вношу в робочий графік чоловіка. Якщо хочеш потрапити із чоловіком в одне й те ж місце протягом дня, треба записатись до нього на прийом. Ніякий тотальний контроль тут не пройде, а навпаки відлякає.

Жінка працює віддалено, каже декрет тут триває лише пів року. Далі ірландки виходять на роботу. Мінімальна зарплата в Ірландії 1400 євро і рівними частинами видають щотижня.

“Самі ірландці добрі, люблять жартувати, але в той же момент добре відстоюють свої права, відгукуються на проблеми в державі. Кілька років тому в нас змінювали систему оплати комунальних послуг. В будинках влада поставила лічильники на воду, хоча завжди цей ресурс був безкоштовним. Коли прийшли перші рахунки за воду, більшість ірландців вийшли на демонстрації. За кілька місяців лічильники зняли, а людям, які оплатили рахунки — повернули кошти”.

Найгірше змиритися з кліматом: тут постійно ідуть дощі. Якщо на кілька днів затримується ясна погода ірландці масово йдуть на природу.

“Літо вологе й прохолодне. Зміни сезонів майже нема. До цього звикнути найважче. Але тут дуже незвичайна природа”, – каже Марія.