Україна зі своєї сторони робить все можливо, і моментами навіть неможливе, щоб повернути додому кожного полоненого бійця. Чого не можна сказати про росію. Те, як вони пасивно йдуть на переговори щодо обміну полоненими свідчить тільки про те, що їм не важливі їхні люди, російських військових відправлють на війну як гармтне м*ясо, а повернуться вони додому чи ні, їх це вже не цікавить. Ба більше, не цікавиь, повернуться живими чи 200-тими.

Максим Колесніков увійде в історію російської війни проти України як “звільнений полонений з яблуком”. Він розповів, як пережив майже 11 місяців російського полону. В інтерв’ю “Обозревателю” він поділився, що 10,5 місяців позначились не в кращу сторону, він втратив дуже багато ваги.

“Понад 32 кг (втратив), у мене була дуже значна м’язова атрофія, втратив дуже багато м’язів через неповноцінне харчування, не було майже можливості робити якихось фізичних вправ, рухатись, ми знаходилися в тюрмі весь час”, – каже Максим.

За його словами, прогулянки були дуже короткими – по 5-6 хвилин. Наразі він проходить реабілітацію, вже набрав приблизно 12 кг.

Максим каже, що харчування у російському полоні було триразове, але кількість та якість були достатньо жахливими. А температура в камері взимку сягала 14-15 градусів.

Чоловік розповів, що їх змушували співати гімн РФ, перші два місяці були постійні допити. “З вересня 5 пісень грали кожного ранку: гімн, “Любе” “Летят дрозды на родину” (я так ненавидів цю пісню, просто жах), “Не воюйте с русскими”, “Время славян” і остання “Я – русский”, – ділиться Колесніков.