Чим ближче до виборів, тим гарячіше стає у середмісті. Але є категорія особливо чутливих, котрим так припікає, що, чи то зашкварює свідомість, чи щось інше, і вони – в пориві бажань бути обраними – починають творити таке кіно, що недалеко й до «Оскара»!

Про це пише активістка із Прикарпаття Оксана Вандич у соціальній мережі Фейсбук.

Страйкують підприємці, водії, педагоги, батьки. Люди змушені жити в постійній невизначеності зі страхом втратити роботу. На превеликий жаль, ці непрості часи припали ще й на період місцевих виборів.Збиратись мирно для того, щоб вирішувати спільні проблеми і відстоювати свої права – це прекрасно. Прекрасно і те, що до цього долучаються політики. Але в нашому випадку це прекрасне, на жаль, закінчується саме там, де вони долучаються. Тому що далі ми бачимо шоу – перетворення масового заходу на спортивні змагання: хто дужче смикне на себе ковдру уваги. Не смійтесь, бо в той момент все це виглядає дуже серйозно. І, власне, тут треба плакати, бо невже це «кіно» і є справді всім, на що здатна наша політика і політикани?

Давайте подумаємо: який коефіцієнт корисної дії від масових заходів у такому форматі? Як представник політичної сили, що насамперед відстоює інтереси громад краю, переконана: не треба цієї комедії. Навіщо заважати людям мирно відстоювати свої права? Може пора вже усвідомити, що відстоювати єдині «правила гри» для всіх – і є завданням тих, хто вартий, аби їм можна довірити владу.

Так, карантин і пандемія добряче вдарили по економічному становищу багатьох. Вважаю, за весь цей час керівництво нашої держави уже могло б напрацювати механізм роботи малого і середнього бізнесу, підприємців різних форм власності у таких непростих для всіх умовах. Погоджуюся: деякі умови карантину зовсім не узгоджуються зі щоденними потребами громадян, становище багатьох лиш погіршується. Тому я – за чіткі і зрозумілі умови для всіх.

Підприємці мають працювати згідно з вимогами МОЗ, а міська рада – не забороняти їхню роботу, а контролювати дотримання жорстких карантинних норм.

Перевезення треба здійснювати тільки у межах «сидячих» місць. Шкода, що наші люди часто самі відмовляються дотримуватись маскового режиму, чим значно ускладнюють і роботу водіїв, і доїзд інших пасажирів.

Логістика навчальних закладів має бути чітко прописана і доведена до відома всіх. Вважаю, дистанційне навчання для молодших класів – нонсенс! Діти не сприймають таке навчання. Для учнів 5-7 класів треба правильно організувати дистанційне навчання. Варто розподілити предмети, які можна вчити дистанційно, а які – ні. Математику, українську, англійську, німецьку мову обов’язково вивчати за традиційною формою. Учні 8-11 класів можуть опанувати онлайн навчання – у вайбері, на платформі зум.

Звісно, як мамі школярки, мені важливо вберегти свою дитину від хвороби. Ми, батьки, маємо право вимагати для наших дітей якісну освіту. Тому я проти дистанційного навчання для всіх дітей. Варто пам’ятати: не всі батьки мають можливість забезпечити дитину технічними засобами для такого навчання. Як на мене, дистанційна форма більш ефективна, як додатковий спосіб навчання.

Ви тільки вдумайтесь: +3144 захворіло за вчора; померло 53 людини. Друзі, я розумію, що кожен кандидат прагне донести до виборця свою позицію та інформацію про те, що саме він і його партія варті бути обраними, але все повинно мати якісь розумні межі.

Піар багатьох кандидатів на бідах людей – це аморально по відношенню навіть до себе і нечесно стосовно всіх. Хочеш допомогти – поможи, але не став інтереси своєї виборчої кампанії і інтереси партії вище інтересів громади. Допоможи як людина, як громадянин України, як підприємець, як вчитель. А якщо хочеш допомогти як політик, то чітко озвучуй механізм подолання тих чи інших проблем. Адже закон і правила пишуться для того, щоб ми їх дотримувались – якщо хочемо змін і в нас у Коломиї, і в державі. Давайте навчимося жити за законом, одним для всіх, так, як це робить цілий світ.

І НА ЗАВЕРШЕННЯ. Хочу наголосити: з будь-яких проблем є вихід.Вважаю, що цей вихід можна і треба шукати через єдність політиків і партій, які вони представляють, з громадою. Через заборону брудних політичних технологій проти опонентів, через відмову від популістського паразитування на мирних зібраннях людей.

До слова, Оксана вандич – одна із тих, хто підтримали новостворену партію “Платформа громад”, яка задає нові тренди політичної культури Прикарпаття і незважаючи на короткий час згуртувала багато знакових, та аполітичних людей краю. Це спровокувало чималий переполох у середовищах іменитих політичних брендів.