Сепаратизм – це діяльність, яка спрямована на порушення територіальної цілісності шляхом збройного захоплення місцевих органів влади та правоохоронних структур, проведенням незаконних референдумів, створенням нової держави (т.зв. самопроголошеної республіки), наділеної політичною самостійністю або широкою автономією. Зазвичай, це супроводжується етнічними, мовними та релігійними мотивами, а також перекручуванням історичних фактів. У більшості випадків, сепаратистські рухи користуються прямою чи опосередкованою підтримкою окремих країн (третіх сторін), зацікавлених у дестабілізації відповідних держав з метою посилення свого впливу на їх внутрішню політику.

То ж постає питання: як боротися з сепаратизмом? Так, в Україні функціонує значне число державних органів, на які покладено функції щодо запобігання та протидії проявам сепаратизму. Але подолання цих проявів та досягнення бажаного результату у гібридній війні, яку веде проти України Російська Федерація, неможливе при використанні тільки силових методів. Варто враховувати необхідність протидії російській пропаганді та іншим інформаційним технологіям, як одного із основних методів протидії сепаратизму.

Інформаційний простір – це середовище, в якому виробляється та функціонує система ідей, цінностей, ідеалів, міфів, стереотипів, образів, що впливають на свідомість людей і, таким чином, визначають напрями поступу нації та держави. Технологія так званих «гібридних війн» приділяє велику увагу інформаційно-психологічному впливу. Наслідком діяльності сепаратистських рухів на території України став інформаційний вплив супротивника на жителів окупованих районів, поглиблення протиріч і суперечностей в українському суспільстві, радикалізація певної його частини, створення умов для маніпулювання патріотизмом та національною ідеєю, активізація діяльності популістських антивоєнних проросійських рухів тощо.

Таким чином, інформаційна безпека є невід’ємною складовою національної безпеки. Саме тому, розвиток України як суверенної, демократичної, правової та економічно стабільної держави можливий тільки за умови забезпечення належного рівня її інформаційної безпеки. Для подолання наслідків діяльності сепаратистських рухів та запобігання їх генеруванню у майбутньому доцільним є забезпечення належного рівня безпеки в Інтернет-просторі та інформаційної свідомості населення. Але як нам, громадянам, уберегтись від поширення публікацій із неперевіреною та неправдивою інформацією.

Історичним фоном сепаратизму зразка 2014 року є маріонеткові бандформування, що у подальшому сформували т.зв. Донецьку народну республіку.

Сепаратисти сходу України сформували повістку на «референдум» 11 травня 2014 щодо державного суверенітету, відповідно, Донецької та Луганської «народних республік». Референдум проводився всупереч Конституції України і, відтак, не міг вважатися легітимним. Поряд з цим, всі ці антинаціональні рішення проводилися із значним насиченням інформаційного простору ідеями сепаратизму та т.зв. самовизначеності.

Отже, слід чітко розуміти та свідомо аналізувати інформацію з Інтернет-простору, звернути особливу увагу на походження таких публікацій, а також осіб, які їх поширюють, щоб максимально унеможливити способи маніпулювання свідомістю. При цьому, хочеться зазначити, що саме за рахунок впливів на свідомість сьогодні стає можливим втягнення населення до скоєння злочинів та створення сепаратистських рухів за які передбачена кримінальна відповідальність.