В умовах українських реалій, коли Україна ціною життя Героїв  відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває національно-патріотичне та військово-патріотичне виховання молоді.

Цілі покоління українців були виховані в дусі відчуження від рідної землі та національного самозречення. В нас формували почуття національної меншовартості, покривдженості, комплексу неповноцінності, навіювали переконання в перевазі «старшого брата». Навмисне поширення російськомовної літературної та музично-пісенної продукції, висвітлення неправдивої історії, висміювання українського характеру і традицій формувало явище етноциду. Наш народ намагалися позбавити усіх ознак культурної та духовної самостійності.

Тож сьогодні єдиний шлях повернення державності – громадянсько-патріотичне виховання молоді. Як свідчить історія, виховання патріотизму, готовності кожного громадянина за будь-яких умов, навіть ціною власного життя, захистити Батьківщину від ворогів завжди виступало гарантом безпеки держави. Тож і не дивно, що це питання в багатьох країнах світу займає одне з провідних місць у системі національних пріоритетів.

Національна безпека – один з основних показників в рейтингу країни на світовій арені, що розкривається в прояві зовнішніх та внутрішніх факторів.  Рівень обороноздатності країни, наявність широкого кола союзників та партнерів визначають зовнішній фактор. Внутрішній фактор визначається єдністю поглядів, відсутністю конфліктів та протистоянь в питаннях стабільності держави. Відтак, низький рівень патріотичних почуттів в умовах відкритої збройної агресії у громадян країни ставить під загрозу національну безпеку.

Мета національно-патріотичного виховання полягає у створенні методологічних засад для системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади і громадськості щодо виховання молодої людини — патріота  України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати  свої громадянські права та виконувати обов’язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій української національної культури.

Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України. Це передбачає визначення і реалізацію першочергових і перспективних заходів, спрямованих на формування громадсько активної життєвої позиції молодих громадян, психологічної готовності до добровільного вступу на державну, військову службу та зразкове виконання службових обов’язків. Адже тільки таким чином ми зможемо у майбутньому протистояти російській збройній та інформаційно-психологічній агресії.