Останнім часом на українському ринку праці почали використовувати більш витончені методи обману. Збирання кулькових ручок уже відійшло у минуле. Тепер використовують безкоштовну робочу силу стажистів, кандидатів на посаду. А також ошукують із віддаленою роботою.

Експерти не радять працювати наосліп, краще зустрічатися й укладати договір із роботодавцем. А також прописувати в ньому всі критерії якості виконаної роботи. Про схеми обману під час працевлаштування – розповідає 1News.

Безкоштовні стажисти

Одна зі схем обману під час влаштування на роботу – так зване безкоштовне стажування.

“Я так хотіла працювати юристом в одній великій міжнародній юридичній компанії. Мене взяли на стажування на два місяці. Щоправда, одразу сказали, що стажування у них безкоштовне, якщо доведу, що можу працювати – візьмуть у штат. Я працювала з ранку до вечора, виконувала все, що мені казали. І ось минуло два місяці, всі мовчать. Потім мене викликають до відділу кадрів і кажуть: все, дякую, ви нам не підходите. Я так засмутилася! А потім почала спілкуватися зі знайомими молодими юристами, і вони мені відкрили очі. Виявляється, багато моїх знайомих ось так проходять стажування за безкоштовну каву. І ніхто чомусь не підійшов. Просто безкоштовна робоча сила”, – поскаржилася киянка Олена Швець.

Проте найчастіше таким безкоштовним стажуванням грішать дрібні компанії.

“Шукали диспетчера в компанію з продажу книг по телефону. Сказали, мовляв, стажування тиждень безкоштовно. Я чесно відпрацював тиждень, не спізнювався, були продажі. Звісно, досвідченіші працівники більше продавали, але я старався. Стажування закінчилося, за пару тижнів подзвонили, сказали, мовляв, взяли іншого. Хоча я бачив, що їхня вакансія ще довго з’являлася на сайті. Упевнений, що так вони просто брали безкоштовних помічників”, – розповів нам житель Харкова Сергій Копенко.

HR-експерт Тетяна Пашкіна каже, що такі ситуації зараз дійсно не рідкість. “Але насправді це не стажування, а використання безкоштовної робочої сили. Одна з претенденток розповідала, що її так взяли на стажування, потім сказали, що зарахували у резерв. Але жодної роботи вона не отримала”, – зазначила Пашкіна.

Такі самі інциденти трапляються і з тестовими завданнями під час працевлаштування. “Мені моя колега розповідала, як подавала маркетинг-план, коли влаштовувалася на роботу. Її не взяли, а потім вона свій план побачила в іншому місці. Такі ситуації бувають і зі статтями у журналістів, з макет-дизайнами”, – попереджає експерт.

Часто трапляються непорозуміння і з сезонними сільгоспроботами.“Обіцяють людям платити за трудодні, але потім виявляється, що продуктивність у них була не та. Так, взяли людей на роботу зі збору врожаю з уже зачищених полів. Тобто машини там уже все зібрали, але треба дозбирати залишки врожаю з країв поля, щось у грядках залишилося. Селяни на таку роботу не погоджуються. Звісно, багато там не напрацювати”, – каже Пашкіна.

І радить ретельніше складати договір, просити роботодавця вказувати більш точні критерії виконання роботи.

За три ночі нічого не заплатили

Що стосується роботи на фрілансі, то, за словами Пашкіної, вже пішли в небуття оголошення про збирання кулькових ручок на дому. Коли вам пропонували купити запчастини за власний рахунок, а платити вам будуть за зібрані ручки.

“Хоча пробну партію ви купили, зібрали, і гроші отримали. На радощах купуєте відро розібраних ручок, і більше з вами ніхто не зв’язується. Зараз люди вже не довіряють цьому”, – каже Пашкіна.

Однак вона радить все ж не вестися на оголошення про віддалену роботу в мережі, якщо ви особисто не знаєте цю фірму і роботодавця.

Перекладач Антоніна Логвиненко розповіла свою історію. “Знайшла оголошення, що потрібен перекладач з іспанської. Робота віддалена. Мені дали тестове завдання, я його виконала, сказали – все ок. Навіть якийсь договір надіслали, я його підписала і відправила поштою. Прийшли на переклад одразу три статті. Я три ночі з ними просиділа, все зробила, одну спочатку вислала. Мені кажуть, надсилайте всі і дані своєї картки, мовляв, гроші одразу відправимо. Я повірила, прислала. Грошей немає, на листи ніхто не відповідає. Я навіть гуглила і знайшла дві свої статті на іспанських на сайтах. Але що я їм можу висунути? Більше віддалено не працюю”, – каже Антоніна.

Часто стають жертвами афер і молоді мами, які сидять у декреті і мріють про невеликий додатковий дохід.

“Знайшла оголошення. Мовляв, можна заробити до 5-7 тис. грн, сидячи вдома, працювати треба всього пару годин на день – розсилати рекламу на електронні поштові скриньки. Зраділа, вже пару годин на день я знайду, поки дитина спить”, – зазначила у бесіді з нами киянка Вікторія Щербатюк.

Але з’ясувалося, щоб розпочати роботу, треба заплатити 700 грн за реєстрацію на спеціальному сервері, з якого і слід здійснювати розсилку. “Мене це насторожило, я не довіряю, коли просять гроші незрозуміло за що. Я хотіла заробити, а не сама платити. Почала шукати інформацію в інтернеті. Виявляється, це така популярна афера”, – каже Вікторія.

Штрафи та курси

Ще один зі способів заощадити на виплатах працівникам – не говорити їм про штрафи. “Людина влаштовується на роботу, а в кінці місяця отримує вдвічі менше за обумовлену суму. Виявляється, при оформленні їй у відділі кадрів не розповіли про штрафи. Офіціант розбив посуд, запізнився. Швачка виготовила браковану річ тощо. Це не шахрайство, але і не зовсім чесне ставлення до людини”, – вважає Пашкіна.

Також деяким працівникам доводиться за власний рахунок купувати форму, халат, рукавички для роботи. Про це теж “забувають” попередити.

А в деяких компаніях пропонують працівникам самим проходити курси і тренінги за власний рахунок. “Я працюю в косметичній компанії піарником. І замість того, щоб оплатити курси, керівництво мені запропонувало самій їх знайти і повчитися. Але ж я працюватиму тут, і ці навички мені потрібні тут. Умовляння не допомогли, в обов’язковому порядку я тепер повинна віддати 1500 грн і на вихідних вчитися навичок реклами у соціальних мережах”, – обурюється жителька Львова Леся.

Пашкіна розповідає, що у приватних компаніях часом запрошують відомих бізнес-тренерів для навчання персоналу. “Курс дорогий, тренер відомий і на дорозі не валяється. А компанія замість того, щоб оплатити все це, пропонує працівникам скинутися. Люди платять по 100 доларів, бо для них це дійсно навчання. Але це неправильно – вони застосовуватимуть свої навички в цій компанії”, – каже експерт.