Спочатку зустрічаєш такі фото і думаєш щось накшталт “який смішний і незграбний” фотошоп “. Потім вирішуєш дізнатися, що саме намагався так обіграти невідомий автор – може це мем якийсь, що випадково пройшов повз увагу. Але офігіти – це не фотошоп.

Про це пише Екоінвест за матеріалами Дзен.

Це місце реальне і воно знаходиться в Туреччині, між Анкарою і Стамбулом, в гірській провінції Болу. Все це так і було задумано – проект Burj Al Babas мав на увазі спочатку будівництво такого ось “Клон-Сіті”, зібраного з однакових вілл в стилі діснеївських мультиків.

Абсолютно однакові замки “а ля франсе” – так ще характеризують ці будови – знаходяться недалеко від міста Мудурну в Північно-Західному регіоні Туреччини. Бентежить тільки одне – ця місцевість взагалі залишається безлюдною, хоча всі будівельні роботи закінчилися тут ще в 2011 році.

Всього тут можна нарахувати 730 однакових будівель, які, звичайно, зі своїми башточками, балконами і конусними дахами спочатку задумувалися як житло для багатих людей. Малося на увазі, що в цьому містечку буде все, що потрібно для життя – магазини, салони краси, ресторани, парки і т.п. А жити тут повинні були один багатії.

Найцікавіше, що 350 цих казкових будиночків було продано – покупцями стали люди з Катару, Бахрейну, Кувейту, ОАЕ і Саудівської Аравії, які заплатили від 370 000 до 530 000 доларів за цю нерухомість. Але не можуть нею скористатися з простої причини – решта будинків ніхто не купив, а забудовник загруз в боргах настільки, що йому заборонили продовжувати будівництво.

В даний час борг Burj Al Babas становить 27 000 000 доларів – забудовник повинен продати хоча б 100 будинків, щоб оскаржити рішення суду про банкрутство і заборону продовжувати роботу. При цьому сама компанія говорить про те, що причина всіх проблем в тому, що частина замовників не викупила свої замки і, відповідно, кредити будівельників залишилися непогашеними.

Всі фото в статті зроблені рік тому, але, наскільки відомо, справа з місця не зрушила. Знову ж – фахівці бачать корінь цих труднощів в турецькій політичній та економічній кризі, хоча влада і заявляла, що будуть вирішувати ці проблеми.

Втім, не варто виносити за дужки і архітектурно-естетичну цінність такого підходу – не буде дивним, якщо в реальності замовники відмовилися від ідеї тут жити виключно через острах заблукати в цих абсолютно однакових “трьох соснах”.