Почесний патріарх Православної церкви України (ПЦУ) Філарет уважає себе чинним патріархом, хоча цей титул залишили йому виключно з поваги, заявив 15 травня митрополит ПЦУ Олександр (Драбинко) у Facebook, передають Патріоти України.

“Використання титулу “почесного патріарха” було допущене у Православній церкві України лише як вияв поваги до митрополита Філарета. Називаючи митрополита Філарета “почесним патріархом”, блаженніший митрополит Епіфаній та інші ієрархи колишнього Київського патріархату прагнули таким чином вшанувати свого вчителя та психологічно полегшити для нього відхід від персонального керівництва церквою”, – підкреслив він.

Драбинко зазначив, що звання “почесного патріарха” не дає Філарету жодних владних повноважень, а законним главою ПЦУ є митрополит Епіфаній. А спроби Філарета привласнити собі повноваження глави церкви і виступ проти канонічного авторитету Епіфанія породжують небезпеку двовладдя в церкві.

На думку Драбинка, Філарет протягом останніх років мав високий ступінь довіри в українському суспільстві, але має низький рівень довіри з боку помісних православних церков. “Доля митрополита Філарета склалася так, що він відіграв ключову роль в інституційній розбудові структур автокефального руху в Україні. Натомість методи, якими митрополит Філарет боровся за автокефалію, не завжди були прийнятними з канонічної точки зору. Невипадково, що канонічна реабілітація митрополита Філарета… була здійснена у формі відновлення у єпископському сані”, – сказав він.

Драбинко додав, що Філарета не могли обрати предстоятелем ПЦУ без ризику для канонічного визнання з боку помісних православних церков, а спроба переглянути рішення об’єднавчого собору та відновити Київський патріархат може призвести до відкликання томосу або припинення його дії до подолання канонічної кризи у ПЦУ.

“Суттєву загрозу для майбутнього нашої церкви становлять і спроби митрополита Філарета переглянути канонічні норми функціонування Православної церкви України, зафіксовані у томосі. А саме – зберегти за Православною церквою України юрисдикційну владу над парафіями в українській діаспорі та відмовитися від ротаційної моделі Священного синоду… Бажання митрополита Філарета розширити інститут постійних членів Синоду з трьох до 12, то це ніщо інше, як спроба відмовитися від демократичної грецької моделі церковного управління на користь російської, де долю церкви вирішує вузьке коло ієрархів (у радянський час ця модель отримала сумнозвісну назву “митрополитбюро”)”, – заявив він.

Через це Драбинко запевнив Епіфанія у своїй “беззастережній канонічній підтримці” і попросив Філарета внести ясність у свою канонічну позицію, відповівши на запитання:

1. Чи вважає Філарет себе ієрархом ПЦУ?
2. Чи визнає силу рішень об’єднавчого собору та ухваленого на цьому соборі статуту ПЦУ?
3. Чи визнає повноваження обраного на об’єднавчому соборі предстоятеля?
4. Чи визнає силу канонічних органів управління ПЦУ?