Апаршин заявив, що готовий очолити Міністерство оборони.

Експерт з питань безпеки і оборони, член команди обраного президентом Володимира Зеленського,

Сообщает tsn.ua/politika

У Зеленського пообіцяли найближчим часом “оприлюднити правду” про події під Іловайськом і окупацію Криму
Іван Апаршин дав широке інтерв’ю в ефірі телеканалу ZIK.

Під час розмови із журналістом Остапом Дроздовим Апаршин заявив, що готовий очолити Міністерство оборони, якщо його кандидатуру ухвалить Зеленський на посту президента. Утім, інтерв’ю він давав від свого імені і наголошував, що висловлює тільки свою особисту позицію. Апаршин відповів на запитання про євроатлантичну інтеграцію, прямі перемовини з ватажками бойовиків на Донбасі і президентом Володимиром Путіним, а також про те, яким бачить армійське забезпечення і роботу Міністерства оборони.

ТСН.ua зібрав головні тези з інтерв’ю Апаршина телеканалу Zik.

Про вступ до НАТО
Я наполягатиму на тому, що референдум нічого не дає. Давайте ми спочатку пройдемо цей шлях, реалізуємо план співробітництва Україна – НАТО під егідою Комісії Україна – НАТО, який за формою приблизно є Планом щодо членства в НАТО і коли ми будемо як країна готові. Ми не будемо просити, щоб нам надали можливість. Ми скажемо, що готові, а чи готові ви нас прийняти? У нас мають бути такі аргументи, щоб у них не було навіть сумніву, що країна, а не Збройні сили, готова до вступу в НАТО.

Може взагалі не буде необхідності проводити референдум? Я буду переконувати його (Зеленського) виключно аргументами. Чотири країни-члени НАТО пройшли через референдум. Усі решта – не проходили. Я не буду переконувати його вступати в НАТО, я буду переконувати його, що у нас немає іншого шляху, щоб захистити інтереси України, як бути членом колективної безпеки. Ми не зможемо ні в найближчій, ні в середньостроковій перспективі знайти ресурси, щоб настільки підняти рівень здатності країни протистояти широкомасштабній агресії РФ. Ми можемо це зробити гарантовано членом колективної системи безпеки. Референдум – це форма, а мені цікавий зміст. 

Про першу розмову з військовими
Колись прем’єр-міністром став Віктор Ющенко. Я тоді ще був в Міністерстві оборони. До нас приїхав Ющенко. Там (Міністерство оборони) же специфічна сфера. Вони всі чекають перших слів. Та атмосфера чекає, що він скаже. Ви думаєте, від нього чекають стратегій? Ні. Вони чекають, як він взагалі бачать розв’язання цієї проблеми і коли Ющенко сказав: “Я довіряю вам, що ви впораєтесь із системою планування. Вас цьому навчали, а я, як прем’єр-міністр, хочу забезпечити вам достойне життя”. Це було прийнято позитивно.

Коли Верховний головнокомандувач скаже: “Я вам вірю. У нас вже є бойові командири, які націлені на перемогу і які здатні захистити життя солдата, а я зроблю все для того, щоб ваше життя було достойним і щоб ви не думали про якісь там удома невирішені проблеми”. Його приймуть нормально. А друга позиція: “А якщо з вас хтось думає, що зможе красти на армії, той помиляється. Я не рубатиму рук. Я зроблю все, щоб ви були там, де на вас чекають”. 

Про миротворчу місію і перемовини з РФ
Я бачив у ньому бажання вирішити проблеми. Він хоче її вирішити. Там була сприйнята така важлива фраза: “На вигідних для України умовах”. Це для мене дуже принципово. Друга позиція: я говорив про те, що я можу знайти в Україні людей, які спроможні сьогодні провести планування операції зі звільнення території. Ба більше, я переконаний, що ми можемо частково цю операцію провести. Яка ціна? Чи є сьогодні сенс ризикувати життям людей для досягнення мети, яку сьогодні можна вже досягти точно не через проведення операції.

Вигідні для України умови” для Зеленського це: автономія не приймається. 
Потрібно розглядати питання введення миротворчої місії, але у місії є принципове питання: ми ставимо питання в інтересах України вихід на кордон з РФ, а після цього виконання інших умов в Мінських угодах. Ми можемо розглядати питання, що на кордон виходить не українська армія, але і не російська, і не білоруська, а виходять миротворчі сили. Чи вони спроможні перекрити кордон? Тоді ми рухаємось далі. Ми можемо таку позицію відстояти? Ні. Я так думаю, що США, як партнер, Велика Британыя, як партнер, але базове – це Мінськ. Ми не можемо сам на сам з РФ залишитися в цій проблемі. Ми її не вирішимо. Але не дай Бог хтось запропонує президенту сісти за стіл із цими так званими республіками “ДНР” і “ЛНР”. Я в принципі не допускаю того, що Україна може допустити, щоб розмовляти з цими людьми.

Про стан ЗСУ в 2014
Чому сьогодні, пан Турчинов, вже будучи секретарем Ради безпеки і оборони каже, що Збройні сили України в 2014 році взагалі не були готові до ухвалення рішень або протидій російськый агресії. Мене це дивує більше всього. Я продовжував отримувати всі ці документи і можу сказати, що в 2014 році Збройні сили України були готові до захисту території. Деякі фрагменти були не готові.

А чому сьогодні начальник Генерального штабу Муженко, він же на той час був заступником начальника Генерального штабу, пройшло п’ять років і він в інтерв’ю каже: “Збройні сили України на період агресії були готові для захисту Криму”. За п’ять років змінилась ситуація чи що? Я пам’ятаю ці цифри, вони були по лінії Генерального штабу, ми мали інформацію за кожний підрозділ, за систему забезпечення, за систему пунктів управління, про їхню готовність. Я сьогодні готовий довести, що у нас було обмаль часу на ухвалення відповідних рішень.

Про посаду міністра оборони
Чи готовий я сьогодні до виконання обов’язків міністра оборони? Готовий. Не тому, що я такий розумний. Просто я пройшов той шлях, який дає мені підстави говорити, що я на сьогодні чітко розумію, як функціонує Міністерство оборони, як центральний орган виконавчої влади, який формулює та реалізує політику в сфері оборони.

Для того, щоб виграти війну, потрібно змінити інструмент, яким можна цю війну або завершити, або зробити так, щоб наслідки її були меншими. Міністр оборони – це цивільна людина. Згідно із законом про нацбезпеку ми зможемо обрати на цю посаду цивільну людину, яка взагалі не розуміє форми і способи застосування Збройних сил і як взагалі проводити операції, а це ж так написано в законі. Хто той наш “мудрий” законодавець, який вписав цивільну людину в норму закону?.. Ви ж сьогодні ухвалюєте закон, який більш-менш схожий на натівський, в їхніх країнах така система, а навіщо ви міністра оборони ставите в таку ситуацію? 

Перше, я змінив би систему планування та управління. Система має базуватися на трьох принципах: той, хто планує оборону держави та застосування Збройних сил – це одна сфера управління, туди залучений і президент, і інші органи центральної виконавчої влади. Друге, це та система, яка готує саме війська та сили, відповідно до тих завдань, що визначає перший елемент, але вони їх ніколи не застосовують. І третя система – це той, хто приймає ці війська і сили і їх застосовує. На кожному рівні розділення функцій. На кожному рівні професійно підготовлені люди під функції. У нас сьогодні вся система на всіх етапах єдина, відповідальності – нуль, залучення – нуль.