Кримська платформа: як вона працюватиме та яких результатів варто чекати

Кримська платформа: як вона працюватиме та яких результатів варто чекати

Менш ніж за тиждень в Києві зберуться президенти, прем’єр-міністри, міністри закордонних справ, міністри оборони, топурядовці, голови парламентів, депутати та експерти з понад 40 країн світу.

23 серпня вони зустрінуться на першому установчому саміті Кримської платформи, щоб вчергове засвідчити політику невизнання тимчасової окупації Криму. 

Це перший масштабний захід такого формату за участі лідерів та представників  декількох десятків країн світу з часів пандемії, і символічно, що саме питання деокупації Криму об’єднало світ у важкий період ковідної реальності.

Що таке Кримська платформа? Навіщо ми її створили? Яка її мета та над чим ми працюємо в Кримській платформі? Поясню далі.

Що таке Кримська платформа, та які у неї цілі?

Кримська платформа – це перший міжнародний координаційний формат, ініційований президентом Володимиром Зеленським, до якого ми залучаємо якомога більше країн світу до обговорення деокупації Криму.

Росія докладає максимум зусиль та ресурсів, щоб “кримське питання” інформаційно замовчувалося та поступово зникало з міжнародного порядку денного.

Мета Кремля – зробити так, щоб світ де-факто змирився з окупацією. Для цього Росія періодично намагається організувати візити в Крим європейських політиків із сумнівною репутацією або своїх агентів впливу, з яких намагається зробити “лідерів думок”. 

Мета Кримської платформи – консолідуватись разом з нашими міжнародними партнерами у питанні деокупації Криму та знайти спільне рішення, як змусити Росію піти з Криму.

Питання деокупації Криму буде остаточно вирішено лише, коли там знову гратиме український гімн, а на держбудівлях майоритимуть український та кримськотатарський прапори.

Але й тоді не буде поставлена крапка.

Після того буде складний та довготривалий процес реінтеграції півострову.

Щоб досягти цих результатів, ми постійно комунікуємо в рамках Кримської платформи на чотирьох рівнях:

– на рівні очільників держав: президенти, прем’єр-міністри, перші особи країн;
– на урядовому: міністри закордонних справ, урядовці;
– на парламентському рівні;
– на експертному рівні.

Основні цілі Кримської платформи на сьогодні:

– повернення питання деокупації та реінтеграції Криму до міжнародного порядку денного;

– посилення міжнародного реагування на численні порушення прав людей Росією в Криму;

– посилення безпеки у чорноморському регіоні та подолання екологічних і економічних наслідків окупації Криму.

Наші партнери мають пам’ятати, що Росія – не привабливий економічний партнер, а держава-агресор, яка у 21 столітті розв’язала війну у центрі Європи.

Що буде на саміті Кримської платформи 23 серпня? Які очікування від Саміту?

Офіційно діяльність Кримської платформи стартує під час установчого саміту 23 серпня у Києві.

Перша частина саміту – офіційна. Тут виступатимуть президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, голова Верховної ради Дмитро Разумков, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, голови іноземних делегацій та низка експертів.

Після офіційної частини країни-учасники саміту підпишуть Кримську хартію.

Це важливий міжнародний документ, яким підписанти ще раз засвідчать невизнання тимчасової окупації Криму.

Далі відбудеться друга частина саміту, що складається із чотирьох панельних дискусій, на яких виступатимуть представники кримськотатарського народу,  міжнародні гості, українські політики тощо.

Під час панельних дискусій обговорюватимуть наступні теми:

– політика невизнання тимчасової окупації;
– мілітаризація Азово-Чорноморського регіону;
– шляхи реінтеграції Криму через права людини і сталий розвиток;
– відновлення прав кримськотатарського народу. 

Паралельно 23 серпня проходитимуть ще дві події: засідання у Верховній раді за участі наших парламентських колег з інших країн та саміт перших леді та джентельменів.

Саміт перших леді та джентельменів ініціювала перша леді Олена Зеленська. Основні теми для обговорення там: забезпечення рівного доступу до медичних послуг та освіти, рівні можливості у сфері культури та розвитку в нових умовах.

Які та скільки країн приєдналось до Саміту?

Вже участь підтвердили понад 40 країн та міжнародних організацій.  Повний перелік країн ще доповнюється.

Але є ті лідери, хто вже публічно оголосив про свою участь на саміті. Це президент Польщі Анджей Дуда, президент Латвії Егілс Левітс, президентка Словаччини Зузана Чапутова, президент Європейської ради Шарль Мішель, генсекретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич.

Участь підтвердили Британія, Канада, Естонія, Литва, Латвія, Молдова, Туреччина, Франція, Нідерланди.

До заходу також долучаться 180 експертів із понад 30 країн.

Окрім міжнародного виміру, Кримська платформа – це в першу чергу робота всередині країни.  Внутрішній напрям – пріоритетний для нас з державницької позиції. Бо у нас має бути підтримка людей – кожен громадянин України має стати амбасадором у світі щодо деокупації та реінтеграції Криму. 

Я є співголовою міжфракційного об’єднання “Кримська платформа” в парламенті. Там ми працюємо над пакетом законів “Кримської платформи”. Зокрема, зараз в роботі законопроєкти про санкції, політичних в’язнів, пам’ятні та святкові дні.

Влітку ми вже ухвалили два важливих закону з пакета “Кримської платформи”: закони про корінні народи та про скасування вільної економічної зони “Крим”. Обидві ініціативи парламент ухвалив конституційною більшістю голосів.

Символічно, що саме кримське питання та питання захисту прав кримських татар  демонструє сьогодні єдність в українському парламенті.

Що буде після Кримської платформи?

23 серпня під час саміту буде презентований Офіс Кримської платформи. Він буде координувати всю роботу в рамках Кримської платформи, а також щоденно моніторити ситуацію в Криму за 4-ма напрямками:

– порушення прав людей в тимчасово окупованому Криму;
– економічна ситуація;
– погіршення екологічної ситуації;
– безпекові питання та мілітаризація півострова.

Ця інформація важлива для роботи, як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні для інформування наших партнерів про порушення з боку Росії в Криму, а також у контексті роботи в міжнародних судових інстанціях.

Також ми продовжимо активну роботу на парламентському рівні.

Зараз спільно із міністерствами та Меджлісом кримськотатарського народу почалась робота над імплементацією закону про корінні народи.

Уряд працює над планом дій щодо стратегії деокупації та реінтеграції Криму, тривають громадські обговорення проєкту стратегії розвитку кримськотатарської мови.

Роботи попереду багато. Запуск Кримської платформи – це не крапка для України, а кома.

А знак оклику в питанні Криму ми поставимо лише коли звільнимо наші землі та допоможемо нашим людям з окупованих Росією територій реінтегруватись до суспільства.

Вподобайте нас у Facebook щоб не пропустити цікаву новину!